Гостра ниркова недостатність

Визначення. Гостра ниркова недостатність (N17-N19)- це синдром, що розвивається внаслідок швидкого порушення функції нирок, в першу чергу екскреторної і характеризується затримкою в крові продуктів, які в нормі виводяться з організму з сечею (І.А.Борисов, В.В. Сура, 1982).

Етіологія. ГНН поліетіологічний процес. Існує етіологічна класифікація Є.М. Тереєва (1961).

1. Шокова нирка. ГНН розвивається при травматичному шоку з масивним пошкодженням тканин, втратою крові, плазми тканинної рідини і рефлекторним шоком, який спричинює венозну й артеріальну гіповолемію й гіпотонію, а також передумови до переходу в плазму крові калію та гемоглобіну.

2. Токсична нирка. ГНН виникає при отруєнні такими нефротропними отрутами, як ртуть, чотирихлористий вуглець, бертолетова сіль, сульфаніламіди, тощо. Ниркові отрути викликають суцільний некроз епітелію проксимальних відділів канальців і одночасно рефлекторно призводять до ішемії нирок із властивими для неї порушеннями структури та функції канальців.

3. Гостра інфекційна (інфекційно-токсична) нирка. Гостра уремія розвивається при лептоспірозі, анаеробній інфекції, далекосхідному геморагічному нефриті, кримінальному аборті.

4. Судинна обструкція. ГГН виникає при ниркових васкулітах, гострій склеродермній нирці, злоякісній гіпертензії з бурхливим атеросклерозом, при тотальному некрозі коркового шару нирок у вагітних, пієлонефриті з некротичним папілітом.

5. Гостра обструкція сечових шляхів. До ГНН призводять закупорка каменем чи пухлиною сечоводу, гостра затримка сечі внаслідок аденоми простати, пухлини сечового міхура, ретропернітонеального фіброзу.

Патогенез. Головна ланка патогенезу ГНН - порушення ниркового кровотоку, яке супроводжується гіпоксією нирок з різким погіршенням ниркової фільтрації. Основні механізми, які зумовлюють порушення ниркової гемодинаміки:

- Шунтування;

- Артеріальний спазм;

- Артеріолярне тромбування.

Артеріолярна констрикція зумовлена впливом серотоніну, гістаміну, ренін-ангіотензинової системи, простагландинів, катехоламінів.

Додатковими факторами є звуження просвіту канальців пігментними циліндрами, злущеним епітелієм, уратами з розвитком інтерстиціального набряку і підвищенням внутрішньо ниркового тиску. Розвиток набряку інтерстицію та паренхіми нирки є наслідком зворотної дифузії фільтрату через пошкоджену стінку канальців.

У патогенезі ГНН має значення десиміноване внутрішньо судинне зсідання крові. У патогенезі гострої токсичної нефропатії велике значення має пошкодження канальців під час реабсорбції чи секреції токсичних речовин.

Морфологічний субстрат. ГНН це поширений некроз епітелію ниркових канальців. Інколи зміни канальцевого епітелію відбуваються без порушення цілісності базальної мембрани канальців (туболонекроз), у важчих ситуаціях вона частково порушується (тубулорексис).

Зворотність ГНН пояснюється здатністю епітелію ниркових канальців до регенерації. там, де мав місце тубулорексис, залишаються рубцеві зміни.

Класифікація. В МКХ Х перегляду гостра ниркова недостатність знаходиться в рубриці N17

N17.0 – гостра ниркова недостатність з тубулярним некрозом