Гігієнічні вимоги до умов занять фізичною культурою і спортом

Тренування і змагання у різний час доби. Вивчення нових техніко-тактичних елементів відбувається успішніше в першій половині дня, з 10 до 12 год. Саме в цей період спостерігається максимальний рівень пізнавальних здібностей спортсмена. У цей же час відзначається пік настрою, самопочуття, розумової працездатності. Пік психологічних показників пов’язують з максимумом рівня кортизолу і катехоламінів, який виявляється у першій половині дня.

Робота над розвитком швидкісно-силових можливостей, координаційних здібностей, рухливості у суглобах буде найефективнішою, якщо проводитиметься в діапазоні 16-18 год. Саме у цей час спостерігається найвищий рівень цих рухових здібностей.

Роботу над розвитком витривалості доцільно планувати ближче до вечора – з 16 до 19 год. У цей час спостерігаються максимальні величини поглинання кисню, легеневої вентиляції, ударного об’єму, хвилинного об’єму крові та ін. У цей же час спортсмени легше долають відчуття втоми, у них інтенсивніше відбуваються відновні процеси.

Дослідження спортивної працездатності, які були виконані в природних умовах, свідчать про те, що найвищі показники, як правило, спостерігаються у вечірній час. При цьому навіть пізно увечері (о 22 год.) більшість спортсменів демонструють більшу працездатність, ніж зранку. Це обумовлено реакціями довготривалої адаптації у відповідь на практику проведення тренувальних занять і змагань у вечірній час.

Таким чином, найвищі показники працездатності спостерігаються у спортсменів у той час, коли вони звикли тренуватися. При цьому варто відзначити, що природні добові коливання вегетативних функцій без сумніву накладають відбиток на величину коливань показників спеціальної працездатності: коли час занять співпадає з фізіологічним піком життєдіяльності організму, рівень працездатності виявляється дещо вищим порівняно з тим, який спостерігається під час проведення занять в неефективний час, з точки зору фізіологічної активності.

Час проведення занять протягом доби планують в залежності від умов тренувальних занять, навчання і праці. Проте варто слідкувати за тим, щоби час занять залишався, по можливості, стабільним, оскільки перебудова режиму тренування супроводжується зниженням працездатності спортсменів, послабленням процесів відновлення після навантажень, що не може не позначитися на якості тренувального процесу. Час занять може і повинен змінюватися лише перед відповідальними змаганнями, які будуть проводитися в години, відмітні від звичайного часу занять, або ж в іншому часовому поясі.

Зміна часу проведення занять призводить до закономірної зміни ритму працездатності. Найбільш лабільними виявляються швидкісно-силові можливості: вже через 10-15 днів спортсмени виявляють найбільшу працездатність у змінений час занять. Перебудова денного ритму працездатності за показниками витривалості відбувається дещо повільніше – до кінця третього тижня. Таким чином, основні тренувальні заняття на останніх 2-3 тижнях перед відповідальними змаганнями доцільно проводити у ті самі години, у які будуть стартувати спортсмени.

Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою в школі. У відповідності з нормативними вимогами в школах передбачені спортивна зона та навчально-спортивні приміщення.Спортивна зона розташовується на ділянці школи не ближче ніж в 10 м від вікон різних приміщень школи. У неповній середній школі площа спортивної зони становить 5800-7900 м2. У середній школі в залежності від кількості учнів вона може становити від 4900 до 10700м2.

У школах всіх типів у спортивній зоні розташовуються легкоатлетичний і гімнастичний майданчики. У середній школі (1176-1960 учнів) проектується майданчик для спортивних ігор і легкоатлетичних метань, а також комбінований майданчик для баскетболу, волейболу та інших ігор.

У неповній середній школі (320 учнів) і в середній школі (392-984 учні) передбачений малий майданчик для спортивних ігор і легкоатлетичних метань.

Навчально-спортивні приміщення школи включають в себе спортзали і розташовані при них 2 роздягальні, 2 душові, 2 туалети і 2 спеціальні кімнати: для викладачів і для збереження інвентаря. Розміри спортзалів залежать від типу школи. У неповній середній і середній школі (192-624 учні) проектується спортзал розміром 9×18×5,4 м. У середній школі (784-1176 учні) передбачений спортзал розміром 12×24×6 м. У середній школі (1568 учнів) планується 2 спортзали: один – 12×12×3 м, а другий 12×24×6 м. У середній школі на 1960 учнів також передбачені два спортзали: 12×12×3 та 15×30×6 м.