Гігієнічні вимоги до умов занять фізичною культурою і спортом

Активність обмінних процесів, температура тіла, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, споживання О2 протягом дня поступово зростають і досягають найвищих величин близько 18 години, а потім знижуються до мінімуму о 3-5 годині. На протязі дня збільшується в крові вміст серотоніну і ацетилхоліну, які є медіаторами (передавачами) нервових імпульсів.

Розумова і фізична працездатність протягом дня має два піка. Перший припадає на 9-13 годин, другий – на 16-18 годин, це пов’язано з підйомами активності нервової системи. Десь у 20% людей найпродуктивнішою робота є в період першого циклу. Ці люди раніше засинають і раніше встають, зранку вони енергійні, діяльні, а в другій половині дня їх активність знижується. Умовно їх називають «жайворонками». Близько 30% людей належать до «сов». Вони пізно лягають, важко встають, їх активність значно вища в другій половині дня. Решта 50% людей належать до аритміків. У них немає вираженої активності зранку або вечором і вони можуть продуктивно працювати в першій і в другій половині дня.

Встановлені півторагодинні періоди активності всередині фаз сну та неспання. У період сну через 90-100 хвилин чергуються фази «повільного» та «швидкого» сну. У фазі швидкого сну посилюється діяльність внутрішніх органів, змінюються біопотенціали мозку, виникають снобачення.

У період неспання через півтори години спостерігається підвищення творчої активності. Посилюється спроможність зосереджувати увагу, з’являється творче натхнення, підвищується емоційний тонус, вирішуються важкі завдання. Потім настає 90-хвилинний період зниженої розумової працездатності, знижується спроможність підтримувати увагу на конкретному питанні, з’являється легка сонливість.

Чергування рівня працездатності через півтори години стосується не лише розумової діяльності, але й технічно складної фізичної роботи, що притаманне спортивним іграм, двобоям та іншим видам спорту. Тому 90-хвилинні періоди у спортсменів доцільно визначати при плануванні структури тренувальних та змагальних навантажень.

Біоритми охоплюють усі види діяльності людини. Деякі вчені виділяють 23-денний фізичний цикл, 28-денний емоційний, 33-денний інтелектуальний. Половина кожного циклу проходить під знаком «плюс» (підвищена працездатність) і половина під знаком «мінус». Всі цикли починаються від дня народження і з днів-плюсів.

Спостерігали, що кожний перший місяць від дати народження є найсприятливішим для високих спортивних результатів, а кожний другий і дванадцятий – найбільш невдалими. До того ж в цей період у спортсменів знижується імунологічний захист і вони більше хворіють.

Виділяють сезонні ритми. Висока резистивність до хвороб спостерігається у грудні та січні і низька – в серпні, знижена чутливість до стресів навесні і підвищена – восени. Підтверджується наявність дворічних циклів у жінок і трьохрічних – у чоловіків. Це твердження ґрунтується на вивченні біографій спортсменів, згідно якому у чоловіків найвищі досягнення спостерігалися через два роки на третій, а у жінок – через рік.

Практичне значення біоритмів і хроніогігієни під час занять фізичною культурою і спортом.

Спортивні педагоги, використовуючи під час роботи дані біоритмології та хроніогігієни повинні враховувати наступні положення:

1. Зовнішні цикли (добові, тижневі, місячні, річні) обумовлені законами існування нашої планети, засвоєні живими організмами, включаючи людину в процесі еволюції і тому найраціональніші при плануванні періодизації в тренувальних навантаженнях. Менш обґрунтовано з позиції хроніогігігєни застосування інших циклів, наприклад чотирьохденних, дев’ятиденних мікроциклів, трьохтижневих або п’ятитижневих мезоциклів. Практикою доведена ефективність піврічних і річних макроциклів, чотирьохрічних - Олімпійських циклів.2. Більшість циклів не співпадають у часі, і сприятливий період одного циклу може припадати на негативну фазу іншого. Крім біоритмів, на психофізичний стан людини впливають й інші фактори (емоційні, психічні, фізичні), і рівнодіюча всіх впливів може не співпадати напрямку циклічного чинника. Найбільше виражений вплив добового ритму у людей типу «сов» або «жайворонків». Вплив решти ритмів на психофізичні функції менший і також залежить від індивідуальних особливостей. Найпомітніше воно може виявитися при сумації сприятливих і несприятливих ситуацій з ритмологічними. Людям, які займаються фізкультурою, спортсменам, тренерам, педагогам варто враховувати загальні та індивідуальні закономірності біоритмів, проте не надаючи цьому фатального значення.

3. Ґрунтуючись на сучасних знаннях у галузі біоритмології і хроніогігієни, рекомендується: враховувати індивідуальні добові та 90-хвилинні цикли (для осіб, у яких вони достатньо виражені) при плануванні складних тренувальних і змагальних завдань (так, наприклад, з врахуванням індивідуальних півторагодинних ритмів може виконуватися заміна гравців у спортивних іграх), за індивідуальної виразності річних ритмів посилити лікарський контроль і самоконтроль за здоров’ям і проводити потрібні профілактичні заходи у другий і дванадцятий місяці від дати народження, при переїзді в інші часові пояси (якщо різниця між ними становить від 3 годин і більше) потрібно проводити спеціальну підготовку для поступової адаптації до нового добового розпорядку дня.