Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку
Самостійне розвиваюче тренування ОФВ краще виконувати один раз на добу, поєднуючи в ньому вправи різного спрямування (аеробні та анаеробні), оскільки кожна з них посилює дію іншої і є засобом активного відпочинку, сприяючи відновним процесам.
Якщо протягом одного дня проводяться два розвиваючих тренування ОФВ, то доцільно, щоб вони мали різне спрямування (приміром, одне переважно аеробне, друге – анаеробне, силове).
Відновні форми занять виконуються декілька разів на день (2-4), підготовчі – 1-2.
Особливості гігієнічного забезпечення підготовки юних спортсменів. Наукові дослідження і практика свідчать про те, що вірна підготовка юних спортсменів у відповідності до гігієнічних вимог забезпечує їх гармонійний розвиток і дозволяє їм досягти високих спортивних результатів на міжнародній арені. Поруч із тим встановлено, що систематичні заняття спортом позитивно відбиваються на успішності, дисципліні і організованості школярів, привчають їх до суворого дотримання режиму.
Спортивні педагоги повинні уміло застосовувати гігієнічні фактори під час тренувань юних спортсменів.
1. Перед тим як розпочати роботу з юними спортсменами, вони повинні пройти медичне обстеження і отримати відповідний дозвіл. Медичний контроль повинен здійснюватися не менше двох разів на рік.
2. Потрібно дотримуватися вікового цензу під час відбору дітей у спортивні секції (наприклад, спортивна гімнастика і акробатика 6-7 років, лижний спорт 9 років, спортивні ігри і двобої 10 років, легка атлетика і веслування 11 років тощо).
3. Під час відбору і підготовці юних спортсменів потрібно орієнтуватися не лише на паспортний вік спортсмена, але й на його біологічний вік, який характеризує індивідуальні темпи фізичного і психічного розвитку, а також статевого дозрівання.
4. У групах початкової підготовки юних спортсменів особлива увага звертається на розширення функціональних можливостей організму і розвиток фізичних якостей. Здійснюється цей всебічний розвиток за рахунок застосування широкого кола різноманітних Фв. Передчасна вузька спеціалізація може негативно відбитися за здоров’ї дитини і досягнення нею високих спортивних результатів.
5. Особливу увагу потрібно приділити дозуванню тренувальних навантажень. Вони повинні відповідати індивідуальним особливостям і мірі підготовленості школярів. Збільшення тренувальних навантажень обумовлюється не спортивним ростом учнів, а виконанням ними навчальної програми, що виражається у стажі навчання, виконанні контрольних нормативів по загальній і спеціальній підготовці і спортивної спеціалізації.
6. Тренувальні заняття, по можливості, потрібно проводити на відкритому повітрі, з тим щоби максимально використовувати позитивний вплив природних факторів зміцнення здоров’я і загартованості юного організму.
7. У підготовці юних спортсменів важливу роль відіграють змагання. Вони сприяють зміцненню здоров’я школярів, фізичному розвитку і росту спортивних досягнень. До участі у змаганнях повинні допускатися лише ті спортсмени, які пройшли відповідну підготовку і мають дозвіл лікаря. Програми змагань, їх періодичність, вік учасників повинні відповідати діючим правилам змагань по видах спорту і припустимим нормам навантажень, які затверджуються Комітетом по фізичній культурі і спорту.
8. При підготовці юних спортсменів потрібно суворо витримувати всі положення, які пов’язані з особистою гігієною, харчуванням, загартовуванням, необхідними санітарно-гігієнічними умовами занять.
9. Важливе значення для юних спортсменів має вірно складений розпорядок дня. В ньому, перш за все, потрібно передбачити: виконання діяльності в суворо визначений час, вірне чергування навчальних і тренувальних занять, що сприяє профілактиці втоми і активному відпочинку, регулярне харчування, тривалий і повноцінний сон, застосування процедур по загартуванню організму.
Виконання вище перерахованих гігієнічних положень забезпечить умови для позитивного ефекту занять і досягнення юними спортсменами високих спортивних результатів.Гігієна житла. Значну частину свого життя людина проводить у житлі, і від того, наскільки відповідає воно санітарно-гігієнічним нормам, залежать її здоров’я, настрій і працездатність. Факторів, що створюють сприятливі умови у житлі, багато. Це такі, як температура, відносна вологість, рух повітря, його чистота, освітленість, організація внутрішнього простору приміщення та благоустроєність, рівень шуму в ньому, відсутність шкідливих комах тощо. Оптимальні температурні умови житла – температура повітря в умовах помірного і теплого клімату 19-20˚С, в умовах холодного клімату 20-22˚С, у спальних кімнатах 16-18˚С; відносна вологість повітря при цьому 30-60%, рух повітря 0,1-0,15 м/с.