Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку
Функціональний розвиток головного мозку досягає значної досконалості, стають можливими найточніші та найскладніші форми його аналітичної та синтетичної діяльності, посилюються гальмівні процеси, удосконалюються процеси диференціювання та ін.
Крім наведених анатомно-фізіологічних особливостей, які притаманні дитячому організму, дуже важливо для вірної організації фізичного виховання має урахування вікових змін серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем, органів чуттів, травлення і обміну речовин (треба пригадати матеріал вікової фізіології). Розвиток, формування і удосконалення окремих органів і систем відбуваються не ізольовано, а у взаємозв’язку – розвиток одних органів впливає певним чином на розвиток інших.
Гігієнічні вимоги до форм оздоровчих фізичних вправ (ОФВ), структури, змісту і дозування навантажень на одному занятті. Під час занять ОФВ вирішуються виховні, освітні і оздоровчі завдання. Складовими оздоровчих завдань є: розвиток і підтримка рухових якостей на рівні гігієнічних нормативів, підготовка до переходу на новий рівень функціонування з підвищенням розумової та фізичної працездатності, відновлення нормального рівня функціонування організму, його окремих систем і органів при втомі або перебуванні в умовах, що утруднюють нормальну функцію.
Ці завдання вирішуються шляхом використання різноманітних за структурою та інтенсивністю Фв, що застосовуються у певних формах фізичної культури (формах ОФВ).
Найпоширенішими формами ОФВ є: урок фізичного виховання у дитячому садку, школі, вузі, тренування у групах здоров’я, у секції масового спорту, самостійне тренування, ранкова зарядка, вправи на початку роботи, прогулянки, малорухомі ігри.
В залежності від основних гігієнічних завдань всі форми ОФВ можна поділити на три групи: розвиваючи – до неї належать урок фізичного виховання, тренування в групі здоров’я, самостійне тренування; підготовчо-стимулюючи – ранкова зарядка, зарядка після денного сну, вправи на початку роботи; відновні (активного відпочинку) – прогулянки, туристські походи на невеликі відстані, малорухливі ігри, фізкультпаузи і фізкультхвилинки. Проте варто зазначити, що у кожній формі занять, поруч з основним завданням, у певній мірі вирішуються й решта.
Гігієнічні вимоги до структури, змісту і дозування навантажень розвиваючих форм занять ОФВ. До розвиваючих форм занять ОФВ належать: урок фізичного виховання в школі, заняття фізичними вправами в дитячому садку, у вузах, тренування. Ці форми занять вирішують одне гігієнічне завдання – розвиток і підтримка рухових якостей на рівні гігієнічних нормативів. Тому і гігієнічні вимоги до їх структури, змісту і дозування навантажень в принципі однакові і полягають у наступному: на кожному з цих занять повинен бути отриманий терміновий і відставлений тренувальний ефект, достатній для кумулятивного ефекту, що забезпечує розвиток і підтримку основних рухових якостей на рівні гігієнічних нормативів: структура, зміст і дозування навантажень кожного заняття повинні забезпечувати профілактику негативного впливу фізичних вправ на здоров’я (перенапруження, травми). Для виконання зазначених вимог структура заняття повинна містити три частини – підготовчу, основну і заключну.
У підготовчій частині виконуються вправи, які підвищують працездатність організму, його систем і органів, що дозволяє, з одного боку, виконувати більш інтенсивні навантаження і з іншого – зменшити ризик їх негативного впливу (травми, перенапруження). Для вірного виконання розминки важливо розуміти її фізіологічні механізми. Прості рухи без великої амплітуди та обтяжень викликають виділення в середину суглобів синовіальної рідини, яка оберігає суглобові хрящі від безпосереднього тертя і тим самим від їх пошкодження і захворювань – остеохондрозу та його ускладнень (артрозу, радикуліту при остеохондрозах суглобів хребта).
Не рекомендується починати тренування з бігу, оскільки в кульшових, колінних, гомілковостопних суглобах, в суглобах хребта ще немає достатньої кількості синовіальної рідини, а під час бігу після фази польоту в кожному кроці відбувається приземлення з досить сильною ударною хвилею на суглоби ніг і хребта, тому до бігу потрібно виконувати елементарні рухи в суглобах ніг і хребта (присідання, махові рухи ніг, підйоми на пальці ніг, нахили і оберти тулуба та шиї у вихідному положенні стоячи або під час ходьби). Якщо ці рухи будуть спрямовані на розтягування збільшиться еластичність сухожилок і зв’язок, що захистить їх від розриву при більш потужних зусиллях в основній частині заняття.Оптимальні умови для найефективнішої праці м’язів створюються, коли їх температура досягає близько +38˚С. При цьому зменшується їх в’язкість, витрати енергії на внутрішнє тертя, м’язи набувають здатності виконувати рухи найшвидше і найпотужніше, зменшується можливість їх розриву та пошкодження.