Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку
До виконання домашніх завдань краще приступати із 16 год, коли піднімається працездатність. Тривалість цієї роботи залежить від віку: 1 год – для учнів 1-го класу; 1,5 год – для учнів 2-го; 2,0 год для 3-4-х класів; 2,5 год – для 5-6-х класів; 3 год – для 7-го класу; до 4 год – для інших школярів. Починати треба з предмета середньої складності, потім переходити до важких і закінчувати легкими. Рекомендується чергувати вивчення природничих й гуманітарних предметів. Якщо заняття в другу зміну, уроки краще робити після сніданку, а прогулянки на свіжому повітрі влаштовувати після виконання домашніх завдань. Для школярів різного віку прогулянки мають неоднакову тривалість: 3,0-3,5 год – для молодших школярів; 2,0-2,5 год – для середніх школярів; 1,5-2,0 год – для старших учнів. Враховується дорога до школи й додому, перебування на свіжому повітрі перед виконанням домашніх завдань (для першої зміни) і після їх приготування (для другої зміни).
Прогулянки особливо корисні, коли поєднуються з рухливими іграми, спортивними розвагами. Вони сприяють фізичному розвитку, поліпшують обмін речовин, удосконалюють діяльність серцево-судинної системи, підвищують стійкість проти інфекційних і простудних захворювань, поліпшують апетит.
Тривалість сну залежить від віку і становить 12 год на добу для 6-7-річних дітей; 10,5-11 год для 8-9-річних; 10-10,5 – для 10-річних; 10 – для 11–12-річних; 9,5 год для 13-15-річних; 8,5 год – для 16-18-річних. Лягати спати і вставати потрібно в один і той самий час. Після обіду для молодших школярів і ослаблених дітей старшого віку бажаний сон протягом 0,5-1 год.
Нічний сон має бути глибоким, тому на час сну забезпечують тишу, усувають яскраве світло, перед сном уникають напруженої розумової праці, галасливих забав, читання книжок. Перед сном доцільна прогулянка (15-20 хв). Приміщення добре провітрюють. Бажана постійна зміна повітря.
Під час екзаменів учні працюють вдома. Загальна тривалість занять – 7,0-8,0 год на добу з 10 хвилинними перервами через кожні 45 хв. Після обіду влаштовують довгу перерву протягом 2-2,5 год Харчування – повноцінне, чотириразове. Час підйому і відходу до сну, як у звичайні дні.
У разі м’язового навантаження до роботи втягуються всі органи й системи організму. Координуючу роль при цьому виконує ЦНС. Залежно від інтенсивності виконуваної роботи збільшується кількість крові, що викидається серцем – за 1 хв до 30-35 л (у спокої викидається 3-4 л), пульс частішає, збільшується максимальний артеріальний тиск. Значно розширюється сітка м’язових капілярів і збільшується їх просвіт, завдяки чому поліпшується кровопостачання працюючого м’яза і забезпечується видалення продуктів обміну.
Одноманітна робота стомлює, спричинює надмірне напруження одних і тих самих м’язів. Тому доцільна зміна операцій. Потрібно виробляти правильну робочу позу, яка є оптимальною, запобігає здавлюванню органів грудної клітки і черевної порожнини, перенапруженню зору, сприяє вправлянню різних м’язів.
Сприяють високій працездатності оптимальні умови виробничого середовища (температура 16˚С, відносна вологість 40-60%, достатня зміна повітря, оптимальна освітленість, обмеження шуму та ін.).
Дуже важливим завданням в організації роботи учнів є запобігання травматизму. Учні повинні добре знати правила техніки безпеки під час занять у спортивному залі.
Список літератури:
1. Бенедь В.П., Ковальчук Н.М., Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність людини: Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 104 с.2. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів: Навч.-метод. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Рад.шк., 1989. – 190 с.
3. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 176 с.
4. Вайнбаум Я.С. Гигиена физического воспитания: Учеб. пособие для студентов фак. физ. воспитания пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с.
5. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.