Захворювання органів травлення у дітей старшого віку. Гастрит

Гострий гастрит

Гострий гастрит — гостре запалення слизової оболонки шлунка неінфекційної етіології.

Етіологія. Причинами захворювання найчастіше є огріхи в дієті: недоброякісна, груба, гостра їжа, а також їжа, забруднена бактеріями і токсинами, надмірне вживання жирних або солодких страв, великої кількості незрілих фруктів і ягід, дуже холодна або гаряча їжа. Гастрит може виникати при отруєннях хімічними речовинами (кислотами, лугами), внаслідок приймання деяких лікарських засобів (ацетилсаліцилової кислоти, цитостатиків та інших) або надходження до організму харчових алергенів, до яких є індивідуальна підвищена чутливість. Гострий гастрит розвивається і при деяких гострих інфекційних захворюваннях (кір, грип).

Переподразнення інтерорецепторів шлунка неадекватними харчовими подразниками веде спочатку до посилення секреції, а потім до її пригнічення, спазму воротаря і блювання.

Клініка. Початок гострий. Через кілька годин після приймання їжі виникає відчуття важкості в надчеревній ямці, нудота, блювання, біль у животі. Блювотні маси містять частково перетравлену їжу. Блювання найчастіше дає полегшення. З'являються головний біль, слабкість, млявість. Язик сухий, з білувато-сірим нальотом. Апетит знижений. Випорожнення нестійкі. Температура тіла субфебрильна, рідше висока. Іноді тахікардія, глухість серцевих тонів, непритомність. При своєчасному і правильному лікуванні через 1—3 дні настає клінічне видужання. Прогноз сприятливий.

Лікування. Шлунок промивають 0,5—1 % розчином натрію гідрокарбонату, перевареною водою або ізотонічним розчином натрію хлориду через зонд. Якщо немає зонда, в домашніх умовах дитині дають випити 2—4 склянки теплої води і викликають блювання, натискуючи на корінь язика. Після промивання шлунка всередину дають сольове проносне, роблять очисну клізму. Дитину укладають в постіль, зігрівають, дають теплого чаю, потім 5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду, боржом. Грілка на живіт заспокоює біль, зменшує рухові та секреторні розлади шлунка. При симптомах зневоднення й інтоксикації внутрішньовенне краплинко вводять глюкозосольові розчини, гемодез. У перші 2 дні лікування потрібна дієта (рідкі протерті каші, киселі, желе, міцний і нежирний бульйон, чай з сухарями), яка щадить шлунок. У наступні дні дієту поступово розширяють за рахунок сиру, овочевого пюре, рибного або м'ясного суфле, черствого білого хліба. Коли стан дитини поліпшиться, призначають їжу без гострих страв, ковбаси, консервів, копченостей, тугоплавких жирів, грубої рослинної клітковини. При харчовій алергії треба негайно виключити з їжі продукти, що є алергенами. Призначають десенсибілізуючі засоби (димедрол, тавегіл, супрастин, піпольфен, діазолін), кальцію хлорид, аско-рутин, тіамін, піридоксин. З антибактеріальних засобів застосовують інтестопан, ентеросептол, сульфаніламіди (фталазол), рідше антибіотики (ампіцилін, поліміксин М), нітрофурани (фу-разолідон); при метеоризмі — карболен по 0,5 г 2—3 рази на день.

Гастрит, що має важкий перебіг з явищами токсикозу й зневоднення, лікують введенням глікокортикоїдів, серцево-судинних засобів.

Профілактика. Харчування дитини повинно бути доброякісним і відповідати віку. Необхідно дотримувати режим, правильно доглядати за дитиною.

Хронічний гастрит

Етіологія. Захворювання поліетіологічне, розвивається внаслідок впливу на слизову оболонку шлунка ряду несприятливих факторів. Мають значення порушення режиму харчування з тривалими проміжками між прийманням їжі, сухоїдіння, вживання недоброякісної, грубої або гострої їжі, погане розжовування їжі, переїдання, приймання їжі поспіхом, надто гаряча або холодна їжа, тривале приймання саліцилатів, глікокортико-їдів, антибіотиків та інших лікарських засобів, наявність в організмі хронічних вогнищ інфекції. Негативні емоції також можуть сприяти розвитку хронічного гастриту. Важливу роль відіграють і перенесені гострі шлунково-кишкові захворювання, хвороби печінки і жовчних шляхів, підшлункової залози, лямбліоз, гіповітаміноз, харчова алергія, нейроендокринні розлади.

Хронічний гастрит може бути наслідок функціонального розладу шлунка з порушенням секреторної, моторної функції і появи морфологічних змін з поступовою атрофією залоз шлунка.

Неабияке значення має спадкова схильність. При хронічному гастриті відмічаються гіперемія, набухання та набряк слизової оболонки, зміни епітелію і залозистої тканини.