Захворювання периферичної нервової системи
Плечолонатковий иеріартроа це м'язово-тонічні та нейродистрофічні порушення тканин, що оточують плечовий суглоб. Джерелом патологічної імпульсації є патологічне змінений шийний хребцевий сегмент. Рефлекторний генез цих порушень підтверд¬жується тим, що введення розчину новокаїну в уражений шийний диск призводить до тимчасового зникнення м'язово-тонічних розладів?
Синдром плече—кисть Стейнброкера характеризується клі¬нічною картиною плечолопаткового періартрозу в поєднанні з вегетативно-судинними і трофічними змінами в ділянці кисті та променевозап'ясткового суглоба. Спостерігається набряк кисті, змінюється колір шкіри і температура у цій ділянці. Ліктьовий суглоб до процесу не залучається.
Синдром епікондильозу плеча спостерігається не тільки в разі патології шийного відділу хребта, але й за умови дегенеративно-дистрофічних уражень фіброзних і м'язових тканин, що прикріп¬люються до зовнішнього і, внутрішнього надвиростка плеча.
Вищезазначені синдроми, незважаючи па значні відмінності клінічних проявів, різну локалізацію ураження дисків, мають багато загальних ознак: 1. біль у разі нейродистрофічних синдромів характеризується дифузністю і не відповідає зоні іннер¬вації периферичного нерва; 2. наявна болісність тканин під час надавлювання, особливо у місцях прикріплення м'язів і зв'язок; у м'язах визначають болісні вузлики з чіткими краями (вузлики Корнеліуса); 3. малорухомість у суглобах; 4. трофічні порушення: набряки, місцеве зниження темпе¬ратури тіла, остеопороз, гіпертрихоз.
Шийна радикулопатія (радикуліт). Основним симптомом хвороби є біль, що виникає раптово у вигляді прострілу після невправного руху або фізичного навантаження. Біль посилюється Бід час рухів голови^ іррадіює у надпліччя, руку, надлопаткову ділянку. [Положення голови буває вимушеним, голова дещо рахилена в бік ураженого корінця. Насамперед страждають корінці СVІ - СVІІ .За такої умови у ділянці іннервації уражених корінців виявляються гінестезія або анестезія, гіпотонія м'язів руки, надпліччя. Можуть знижуватися сухожилкові та періостальні рефлекси. Можливі вегетативно-судинні розлади.
Із рефлекторних синдромів па рівні грудного відділу хребта виділяється торакалгія. Проявом її є постійний біль у грудній клітці. Іноді він носить оперізувальний характер і посилюється під час різких рухів, кашлю, глибокого вдиху. Торакалгія спостерігається порів¬няно рідко. Біль у грудній клітці у разі дегенеративно-дистрофічних змін хребта частіше зумовлений ураженням хребцево-реберних і попереково-реберних суглобів та їх капсул.
Грудна радикулопатія (радикуліт) спостерігається порівняно рідко. Неврологічна симптоматика звичайно виявляється в ділянці іннервації ураженого корінця. Постійним симптомом є біль. Чутливі розлади виявляються виникненням ділянки анестезії або гінестезії.
Джерелом патологічної імпульсації є подразнення рецепторів фіброзних кілець, задньої поздовжньої, міжостистої та інших зв'язок, а також капсул суглобів.
Люмбаго — це гострий, гину прострілу, поперековий біль, що виникає раптово під час фізичного навантаження або будь-якого руху, часто незначного.
Цей біль дуже різкий сковуючий. Люмбаго триває кілька днів і стихає.
Люмбалгія — підгострий або хронічний поперековий білі, що виникає поступово, після фізичного навантаження, тривалого перебування у незручній позі, охолодження. Біль у поперекових м'язах має ниючий, тупий характер і посилюється під час зміни положення. Чутливість не порушується. Змін у рефлекторній сфері не спостерігається.Люмбоішіалгія - не біль у поперековій ділянці, що поши¬рюється на сідницю, ногу, інколи на обидві ноги. Біль ніколи не опускається на ступню і не досягає пальців ноги, що патогномонічно для корінцевих уражень. Часто біль у попереку посилюється за умови найменшого руху тулуба, під час чхання, кашлю. Рухи хребта у поперековій ділянці бувають різко обмеженими під час нахилів, відзначається напру¬ження м'язів, зміна конфігурації хребта. У разі дискогенної люмбоішіалгії можливе поєднання рефлекторно-тонічних, вегетативно-судинних і пейродистрофічних порушень. Однак за такої умови не визначається чітких ознак випадання функції нервових корінців.
До них належать корінцеві та корінцево-судинні синдроми. |їі Корінцеві прояви це дискогенна попереково-крижова радикулопатія (радикуліт). Ураження корінців цього ріння клінічна щроявляються чутливими, руховими розладами, змінами сухожилкових рефлексів. Наявні також Вегетативні порушення. Одночасно виявляються різного ступеня вираженості і вертеброгенні синдроми: м'язово-тонічні, вегетативно-судинні та нейродистрофічні.