Інфекційні захворювання. Збудники інфекційних захворювань
Відомо, що головна причина ракових пухлин полягає у дії саме таких вірусів. Новоутворений ген, який довгий час себе не проявляв, під час нервового стресу, дії радіації, канцерогенних речовин починає активно функціонувати і примушує клітину синтезувати стимулянти мітотичного поділу. Поява внаслідок цього зайвих білків веде до утворення ракових пухлин.
Серед інших особливостей життєдіяльності багатьох форм вірусів (наприклад, збудника грипу) слід зазначити так званий антигенний дрейф — мутації, які виникають у збудника кожні
Мал. 50. Схема будови фага.
2—3 роки. Зміст цього процесу полягає у заміні якоїсь ділянки гена. Повністю ген замінюється через 8—11 років. Значення цього процесу полягає у протидії спе¬цифічному імунітетові. Цікаво, що один вірус, потрапивши в організм людини, захищає його від проникнення інших вірусів. Таке явище відоме під назвою інтерференції вірусів.
Особливою групою мікроорганізмів є фаги — віруси бактерій. Вони побудовані складніше, під електронним мікроско¬пом видно, що вони мають форму коми чи булави розмірами в 5—6 нм. Склада¬ються з голівки, стрижня, всередині якого є спеціальні скоротливі білки, і кількох відростків (мал. 50).
Об'єктом паразитизму фагів є бактерії. За допомогою відростків фаг прикріплюється до оболонки клітини і шляхом «ін'єкції» вводить свою ДНК всередину бактерії, що спри¬чинює синтез нових ДНК бактеріофага. Через ЗО—40 хв. бактеріальна клітина розривається і з'являються сотні нових фагів, здатних заразити інші бактерії.
Фаг вражає як патогенні, так і непатогенні бактерії, тому вважалося, що його можна використовувати для лікування інфекційних хвороб. Але виявилося, що всередині людського організму фаг втрачає свою активність. Тому його можна засто¬совувати лише для діагностики бактеріальних інфекцій.
Збудниками небезпечних хвороб людини можуть бути також нижчі гриби-паразити. Більшість грибів — аеробні організми, які активно дихають і потребують багато кисню. Але трапляються і такі, що здобувають енергію внаслідок бродіння (наприклад, деякі дріжджі).
Тіло гриба (міцелій) може складатися як з однієї, сильно розгалуженої клітини, так із багатьох (мал. 51). Головним продуктом життєдіяльності грибів є сечовина. Розмно-жуються гриби надзвичайно інтенсивно, як правило, своєрідними спорами чи бруньку-ванням.
Паразитичні гриби можуть оселятися у будь-яких ділянках тіла людини: на поверхні шкіри, в ротовій порожнині, в шлунково-кишковому тракті, в статевих органах тощо. Гриби, які паразитують на по¬верхні тіла людини, об'єднані під загальною назвою дерматофіти. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині голови, спричиняє
Мал. 51. Міцелій - гриба-паразита.
хворобу паршу. Гриб триховітон, який вражає волосся, нігті і шкіру, є збудником стригучого лишаю. Дріжджовий гриб сидіум спричиняє захворювання слизової оболонки порожнини рота — пліснявку, яка спостерігається переважно у немовлят. Гриби з групи променистих є причиною ряду за¬хворювань, відомих під назвою актиномікозів, які проявля¬ються у вигляді поверхневих нагноєнь або уражень внутрішніх органів. Так, найчастіше зустрічається актиномікоз геніталій і сліпої кишки.Дуже розповсюдженим є паразитичний гриб Мопiliа аlbісапs, який є збудником молочниці ротової порожнини у дітей і піхви у жінок.
Ще однією групою збудників інфекційних хвороб є найпро¬стіші і черви.
До найпростіших тварин, що спричинюють захворювання, належать дизентерійна амеба, кокциди, споровики тощо. Тіло найпростіших тварин складається лише з однієї клітини, що виконує всі функції цілісного організму. Так, дизентерійна амеба нагадує шматочок протоплазми, що постійно змінює свою форму, і може активно пересуватися (мал. 52). Потрапив¬ши в організм людини, вона спричинює тяжке захворювання травної системи — дизентерію.