Інфекційні захворювання. Збудники інфекційних захворювань
Серед багатьох захворювань, яким піддається людина, існує особлива група захворювань, котрі прийнято вважати заразни¬ми, або інфекційними.
Інфекційні .захворювання — це захворювання, що спричи¬нюються живим збудником, мають здатність передаватися від хворої людини до здорової, викликаючи епідемії. Такими збуд¬никами, як правило, є мікроорганізми — організми, котрих не можна побачити неозброєним оком, а тільки за допомогою більш-менш сильних мікроскопів.
Але не всі мікроорганізми становлять загрозу для здоров'я людини. Деякі мікроби можуть знаходитися всередині людсь¬кого організму, не спричинюючи захворювань і навіть допома¬гаючи процесам життєдіяльності, наприклад травленню. Відповідно до цього всі мікроби на земній кулі поділяють на три великі групи (див. схему 4).
С х е м а 4. Класифікація мікроорганізмів за їх впливом на організм людини
Мал. 35. Монококи.
Патогенними мікроорганізмами, тобто такими, що спричинюють захворювання, можуть бути:
• бактерії (холера, сепсис, туберкульоз);
• віруси (грип, гепатит, ВІЛ);
• гриби (мікози шкіри);
• найпростіші тварини (дизентерія, малярія).
Бактерії — одноклітинні доядерні організми. На Землі їх нараховується понад три тисячі видів. Вони мають мікроскопічні розміри (від 0,2 до 1 мкм). Морфологія бактерій доволі різноманітна, відповідно до цього їх класифікують певним чином за формою і здатністю утворювати угруповання. Отже, виділяють такі форми бактерій.
1. Монококи (мал. 35). Угруповань не утворюють. Мають кулясту форму клітини. Серед них рідко зустрічають¬ся дійсно патогенні форми. Найпоширенішими представниками монококів є мікрокок оранжевий (Місrососсиs аиrепtіасиm) і мікрокок білий (Місrососсиs аlbит), що у разі розмноження утворюють на їжі відповідно жовтога¬рячі і білі плями.
2. Диплококи (мал. 36). Бувають кількох різновидів. Найчастіше зустрічається поєднання двох бактеріаль¬них клітин кулястої форми, вкритих слизовою оболонкою. Таку форму ма-ють азотофіксуючий азотобактер коричневий (Аzоtоbасtеr сrоососсит), збудник пневмонії (Dурlососсиs рпеитопіиs). Також існують поєднання двох клітин, що зовні нагадують ка-вові зерна. До них належать збудники гонореї (Nеіsеrіа hопогеа) і менінгіту (Nеіsеrіа тіпіпgіtіdіs).
3. Стрептококи (мал. 37). Кулясті за формою клітини утворюють довгі ланцюжки. Серед них зустрічаються як непатогенні, наприклад ті, що спричинюють скисання молока (Strерtососсиз lасtіs), так і патогенні, які спричинюють захворю¬вання на ангіну, скарлатину, ревмокардит. Характерною особ¬ливістю їх є те, що в процесі життєдіяльності вони виділяють
Мал. 36. Диплококи.
Мал. 37. Стрептококи.
Мал. 38. Сарцини.
с-реактивний білок, який має гемо¬літичні властивості, тобто такі, що руйнують гемоглобін (Strерtососсиs ріоgепеs).