Історія хвороби: пахова грижа

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворого водянку оболонок яєчка.

Лікування даної хвороби

Паховi грижi, в основному, пiдлягають оперативному лiкуванню, яке повинно бути спрямоване: 1) при косих пахових грижах — на змiцнення передньої стiнки пахового каналу; 2) при прямих пахових грижах — на змiцнення задньої стiнки пахового каналу; 3) при рецидивних грижах — використання комбiнацiї обох згаданих методiв.

Пластика за Бассiнi. Пiсля видалення грижового мiшка сiм’яний канатик беруть на тримачi. Мiж краями внутрiшнього косого i поперечного м’язiв живота поперечною фасцiєю i пупартовою зв’язкою накладають вузловi шви. Крiм того, кiлькома швами з’єднують край пiхви прямого м’яза й надкiсницю лобкової кiстки.

Таким чином лiквiдують паховий промiжок i створюють або змiцнюють задню стiнку пахового каналу. Сiм’яний канатик розмiщують на новостворенiй заднiй стiнцi пахового каналу, а над ним (канатиком) вузловими швами вiдновлюють цiлiснiсть апоневрозу.

Жирар при операцiях такого виду запропонував краї внутрiшнього косого й поперечного м’язiв пiдшивати до пахової зв’язки над сiм’яним канатиком. Апоневроз зовнiшнього косого м’яза пiдшивають другим рядом швiв, а його надлишок фiксується зверху пришитих м’язiв у апоневрозу у виглядi дуплiкатури.

Спасокукоцький дещо спростив методику Жирара й запропонував при пiдшиваннi захоплювати краї внутрiшнього косого й поперечного м’язiв разом з апоневрозом зовнiшнього косого м’яза в один шов.

Спосiб Мартинова передбачає фiксацiю до пупартової зв’язки лише внутрiшнього краю апоневрозу зовнiшнього косого м’яза без захоплення м’язiв. Зовнiшнiй край цього ж апоневрозу пiдшивають над внутрiшнiм у виглядi дуплiкатури.

Кiмбаровський, виходячи з принципу доцiльностi з’єднування однорiдних тканин, запропонував спецiальний шов. Для досягнення цiєї мети апоневроз зовнiшнього косого м’яза живота прошивають на вiдстанi 1 см вiд його краю, захоплюючи частину внутрiшнього косого й поперечного м’язiв. Пiсля цього апоневроз прошивають ще один раз ззаду наперед i в такому виглядi пiдшивають до пупартової зв’язки.

Кукуджанов в основу запропонованої ним гернiопластики поклав принцип, що дозволяє вiдновити задню стiнку пахового промiжку. Шви при цьому накладають мiж зв’язкою Купера, пiхвою прямого м’яза живота й апоневрозом поперечного м’яза.

Метод Постемського передбачає глухе закриття пахового промiжку з латеральним перемiщенням сiм’яного канатика. Важливим моментом цiєї модифiкацiї є пластичне звуження внутрiшнього пахового кiльця до 0,8 см. В окремих випадках, коли внутрiшнє i зовнiшнє паховi кiльця знаходяться в однiй площинi, надрiзавши поперечно косий i поперечний м’язи, сiм’яний канатик змiщують у латеральному напрямку. Потiм край пiхви прямого м’яза i апоневроз внутрiшнього й поперечного м’язiв фiксують до Куперової зв’язки.

Розрiзняють також методи операцiй при стегновiй грижi, коли пластику виконують внутрiшньочеревно зi сторони стегна через паховий канал.Метод Бассiнiвiдносять до “стегнових”. Його реалiзують iз розрiзу, що проходить нижче пахвинної складки. Пiсля видалення грижового мiшка грижовi ворота лiквiдують пiдшиванням пахвинної до гребiнчастої зв’язки.

Метод Руджi-Парлавеччо. Розрiз при такiй операцiї проходить паралельно до пахвинної складки й вище неї (як при пахвиннiй грижi). Видаляють грижовий мiшок. Пiсля цього пiдшивають краї поперечного й внутрiшнього косого м’язiв i пахвинну зв’язку до надкiсницi лобкової кiстки.

Лікування даного хворого

1. Режим палатний

2. Дієта № 15