Кардіоміопатії

Лікування ДКМП здійснюється по наступній програмі:

1. Лікувальний режим - ліжковий. Перехід до активного режиму можливий тільки після зменшення дилатації міокарду і недостатності кровоплину.

2. Лікування серцевої недостатності:

- діуретики;

- інгібітори АПФ;

- бета-блокатори;

- дігоксин.

3. Антиаритмічна терапія. Препаратом вибору є кордарон.

4. Антикоагулянтна і антиагрегантна терапія застосовується для профілактики тромбоемболічних ускладнень.

5. Метаболічна терапія – анаболічні стероїдні засоби, кокарбоксилаза, фосфаден, цитохром С, мілдронат.

6. Хірургічне лікування – пересадка серця.

Рестриктивні кардіоміопатії.

Рестриктивні КМП (РКМП) є найрідшою формою КМП. До неї відносяться фіброеластоз або ендоміокардіальний фіброз, а також фібробластичний ендоміокардит Лефлера І. Суть паталогічного процесу в різкому потовщенні ендокарду, заміні еластичної тканини ендокарду сполучною тканиною.

Клінічна картина. Хворі скаржаться на біль в ділянці серця кардіалгічного характеру, задишку при звичному фізичному навантаженні, серцебиття.

При обєктивному дослідженні виявляється стійка тахікардія, помірна гіпертрофія лівого шлуночка, послаблення тонів серця, патологічний ІІІ і ІV тони серця, типові аускультативні ознаки недостатності мітрального (послаблення першого тону над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією, систолічний шум над верхівкою серця) і трьохстулкового клапанів.

Рентгенологічні і ЕКГ дані неспецифічні. ЕхоКГ виявляє зменшення порожнини шлуночків і головне- зменшення амплітуди коливань розмірів шлуночків у фазу систоли чи діастоли.Окрім цього виявляється потовщення ендокарду і задньої стінки лівого шлуночка, а у деяких хворих – зміна тонів серця.

Лікування.

1. Лікування глюкокортикоїдами і цитостатиками. Найчастіше застосовують преднізолон у дозі 30 мг/доб.Якщо стан хворого покращується дозу преднізолону зменшують до 10мг/доб. В разі відсутності ефекту від преднізолону застосовують цитостатики – вінкрастин, азатіоприн, циклофосфан.

2. Лікування серцевої недостатності. При лікуванні СН, яка ускладнює РКМП, застосовують в основному діуретики і периферичні вазоділятатори, призначається ліжковий режим. Серцеві глікозиди застосовують в разі виникнення тахісистолічної форми миготливої аритмії.