Кисломолочні продукти в подоланні дисбактеріозу
Регулярне вживання кефіру дійсно несе організму чималу користь. Фізіологічна дія напою багато в чому визначається його "міцністю", що залежить, у свою чергу, від тривалості процесу "дозрівання" продукту. Так, слабкий (однодобовий) кефір допоможе людині, яка страждає на закрепи, а міцний (тридобовий), навпаки, заспокоїть надміру подразнений кишечник. Завдяки молочній кислоті й вуглекислоті кефір добре втамовує спрагу та збуджує апетит. Основні поживні речовини кефіру присутні в формі, яка легко засвоюється, тому особливо цінний цей продукт для дітей.
Взагалі, варто зазначити, що, стосовно сприятливого впливу на шлунково-кишковий тракт, кефір помітно перевершує інші кисломолочні продукти. Кефірні грибки являють собою симбіоз безлічі мікроорганізмів: молочнокислих стрептококів і паличок, оцтовокислих і ароматоутворюючих бактерій, дріжджів тощо. Таке унікальне сполучення додає кефіру здатності відновлювати мікробіоценоз у кишечнику і перешкоджати заселенню його патогенною флорою. Чим більша міцність кефіру, тим сильніше він стимулює виділення травних соків. "Міцний" кефір рекомендується при гастриті зі зниженою кислотністю і хронічним запаленням товстого кишечника (коліті), що часто супроводжується проносом.
Крім оздоровлюючого впливу на шлунково-кишковий тракт, кефір діє позитивно і на інші системи організму. Наприклад, нещодавно було відкрито імуностимулюючі властивості напою. Ось чому цей кисломолочний продукт рекомендують включати в лікувальний раціон хворим на СНІД, хронічні інфекції (типу герпетичної). Крім того, відзначена позитивна дія кефіру на стан людей, які страждають від синдрому хронічної втоми. При порушеннях сну, невротичних станах як один із неодмінних компонентів раціону пацієнтів знову ж рекомендують кефір, оскільки, крім усього іншого, він має заспокійливу дію на нервово-психічну сферу. А ще, нежирний кефір володіє сечогінною здатністю. Саме тому він вважається корисним для людей із надлишковою вагою і набряками, що виникли внаслідок захворювань нирок.
Однак при деяких захворюваннях використання кефіру в харчуванні вимагає певної обережності. Наприклад, тридобовий міцний кефір може стати причиною серйозних неприємностей у пацієнтів, які страждають від виразкової хвороби шлунка чи дванадцятипалої кишки, гіперацидного (тобто, з підвищеною кислотністю) гастриту, панкреатиту. Не з'ясовано ще остаточно про роль молочних (у тому числі, й кисломолочних) продуктів у генезі деяких онкологічних захворювань. Кефір у дитячому харчуванні
Особлива роль належить кефіру у вигодовуванні дітей раннього віку. За сучасними уявленнями, його можна давати дитині не раніше семи-восьмимісячного віку. А в перші місяці життя цей продукт зовсім не підходить для малят, оскільки він відрізняється від материнського молока й адаптованих молочних сумішей. По-перше, в кефірі міститься багато "грубого" білка - казеїну, що не тільки складний для засвоєння організмом немовляти, але і не збалансований за амінокислотним складом. По-друге, його жировий кефіру недостатньо різноманітний, до того ж, співвідношення жирних кислот у цьому продукті не є фізіологічним для організму дитини. По-третє, вуглеводи кефіру зовсім не схожі на ті, що присутні в грудному молоці чи його штучних замінниках. Нарешті, якщо врахувати, що в кефірі набагато більше, ніж у жіночому молоці, мінеральних солей, то навантаження на травну і видільну системи дитини виходять набагато вищими, ніж за грудного вигодовування.
Незважаючи на названі вище аргументи проти застосування кефіру для вигодовування зовсім маленьких дітей, мами нерідко використовують цей продукт у раціоні малят із тримісячного віку або навіть і раніше. В такій ситуації організм дитини не завжди може впоратися з надмірним харчовим навантаженням. Результатом цього стають серйозні порушення в діяльності шлунково-кишкового тракту і нирок. Крім того, використання кефіру для годування дітей першого півріччя життя може призвести до розвитку крововиливів у підслизовому прошарку кишечника маляти, причому цей процес часом виражений настільки, що стає причиною розвитку в дитини анемії (малокрів'я).Немовля підростає, і батьки стикаються з новою проблемою - алергійним діатезом. Педіатри в такому випадку говорять: "Бачиш у дитини діатез, лікуй кишечник". Початкові прояви недуги зустрічаються вже в ранньому віці. Гнейс - золотаві шкірочки на голові, що не піддаються жодним мазям, стійкі попрілості, сухість шкіри, молочний струп (лущення шкіри щік, різні висипання зі сверблячкою) - всі ці симптоми повинні насторожити батьків. Зміни в стані здоров'я цим не обмежуються. Під час розчісування волосся маляти часто заноситься інфекція, і виникають різні шкірні захворювання. Проблеми з кишечником проявляються скупченням газів, здуттям живота, закрепами або ж, навпаки, частими розрідженими випорожненнями.
Від пригнічування природної мікрофлори кишечника відбувається його заселення хвороботворними мікроорганізмами, що нерідко супроводжується підвищенням температури. Якщо в такому випадку, бажаючи допомогти своєму маляті, мама дає йому антибіотик, то цим завдає ще більшої шкоди. Саме тому лікування діатезів проводиться лише після спеціальних обстежень і обов'язково під спостереженням педіатра й алерголога.