Методика обстеження дитини і семіотика основних захворювань
Кісткову систему досліджують за допомогою огляду, пальпації, антропометрії. Дослідження починають з визначення форми черепа, ступеня вираженості лобових, тім'яних, потиличних горбів. В результаті дії родових сил або передчасного закриття швів череп може набувати незвичайних форм (наприклад, вежоподібнрга череп). Форма його може змінюватися через розм'якшення кісток склепіння і надмірний розвиток лобових, тім'яних горбів при рахіті (квадратна або сідницеподібна голова). Обмацуванням визначають щільність кісток черепа, стан швів і тім'ячок. При водянці головного мозку (гідроцефалії) шви можуть значно розходитися. У доношених дітей після народження відкрите звичайно тільки переднє тім'ячко. Вибухання його, напруження і пульсація спостерігаються при підвищеному внутрішньочерепному тиску, при менінгіті. Запале тім'ячко буває при зневодненні. Вибухання переднього тім’ячка можливе також у здорової дитини під час голосного крику. Краї переднього тім'ячка у здорового немовляти щільні, при рахіті іноді розм'якшуються. Може спостерігатися і більш поширене розм'якшення плоских кісток черепа — краніотабес, найчастіше в лусці потиличної та тім'яної кісток. Виявляють його таким чином: голову дитини охоплюють двома руками так, що пальці досліджуючого знаходяться на потилиці, і натискують ними на склепіння черепа При краніотабесі кістки при натискуванні легко протинаються, а потім повертаються в попереднє положення.
Звертають увагу на наявність деформацій грудної клітки і довгих трубчастих кісток, а також хребта і суглобів. Найчастіше зустрічається дзвоноподібна грудна клітка при рахіті: вона розширюється донизу, реберні дуги потовщуються. В тому місці, де грудна клітка починає розширюватися, утворюється гаррісонова борозна— деформація грудної клітки у вигляді поперечного заглиблення, розміщеного відповідно до лінії прикріплення діафрагми. На. межі переходу кісткової частини ребер у хрящову з'являються потовщення — реберні чотки. Дещо рідше зустрічаються інші деформації грудної клітки: «курячі» груди, ніби стиснені з боків, із збільшеним передиьозаднїм розміром, «грудна клітка шевця», що характеризується заглибленням у ділянці мечовидного відростка грудини. При гіпертрофії серця, особливо при вроджених пороках, спостерігається випинання грудної клітки в ділянці грудини або парастернально — так званий серцевий горб.
Можуть виникати викривлення хребта. Якщо він викривлюється у вигляді дуги, опуклої наперед, то такий вигин називають лордозом, якщо дуга повернена опуклістю назад — кіфозом, викривлення хребта вбік — сколіозом.Викривлення кінцівок найчастіше спостерігаються при рахіті: деформуються переважно нижні кінцівки, внаслідок чого вони стають О-подібними або Х-подібними. При запущеному, нелікованому рахіті викривлення ніг можуть набирати потворних форм. Викривлення великогомілкових кісток може бути також при природженому сифілісії шаблеподібні гомілки. Під час огляду слід звернути увагу на можливі потовщення кісток. В окремих випадках у новонароджених дітей спостерігається природжена клишоногість. Ця та інші кісткові аномалії іноді е результатом внутрішньоутробної деформації.
При обстеженні кісткової системи необхідно перевірити, чи немає у дитини переломів кісток і вивихів суглобів. Переломи за типом зеленої гілки, без порушення цілості окістя, виникають у дітей раннього віку, які хворі на рахіт, з недосконалим остеогенезом і деякими іншими захворюваннями. Велике значення має своєчасна діагностика вродженого вивиху або дисплазії тазових суглобів. У немовляти в положенні на спині, якщо немає вивихів, нижні кінцівки, зігнуті в колінних і тазових суглобах, повинні повністю розводитися з утворенням кута між стегнами, близького до 180°. Якщо е вивих або дисплазія, розведення стегон обмежене, під час розведення їх можна відчути клацання. При однобічному вивиху спостерігаються асиметрія шкірних складок на стегнах, вкорочення ноги на боці вивиху. У старших дітей з'являється качина хода (як при одно-, так і при двобічному вивихові). Треба уважно оглянути всі суглоби, звертаючи увагу на можливі зміни їхньої форми, рухомості, наявність припухлості, болючості. Над суглобами на дотик визначають температуру шкіри.
Далі оцінюють пропорції окремих частин тіла. При деяких захворюваннях пропорції скелета можуть змінюватися. При гіпотиреозі, хондродистрофії кінцівки відносно коротші, при арахнодактилії спостерігаються видовжені пальці рук та ніг.
Антропометрія. Зважують дітей на медичних вагах, дітей перших двох років життя — на спеціальній дитячій вазі, на якій дитина лежить або сидить. Для зважування дитину роздягають. Якщо вона роздягнена не повністю або лежить на пелюшках, масу одягу або пелюшок віднімають від загальної маси. При контрольному зважуванні, щоб визначити кількість висмоктуваного з грудей молока, немає потреби роздягати дитину, її зважують до і після годування в тому самому одязі.
Зріст визначають за ростоміром стоячи і сидячи. Довжину тіла немовлят вимірюють за допомогою спеціального ростоміра в лежачому положенні. Окружність голови, грудей і живота вимірюють сантиметровою стрічкою. При вимірюванні окружності голови сантиметрова стрічка повинна проходити через брівні дуги і потиличний горб. Окружність грудей вимірюють на рівні сосків, живота — на рівні пупка. Стрічка має щільно прилягати до тіла, проте її не треба натягати. Розміри відкритих тім'ячок, найчастіше переднього, вимірюють сантиметровою стрічкою в двох взаємно перпендикулярних напрямах по лініях швів.