Реабілітація дітей з атопічним діатезом

Дієтотерапія

Одним із основних методів реабілітації дітей з АД є дієтотерапія. Окрім свого основного призначення — забезпечення нутрієнтами та енергією, лікувальне харчування надає значні діагностичні можливості та має профілактичну спрямованість. Це дозволяє виявляти, обмежувати або повністю виключати вплив причинних факторів маніфестації АД, у тому числі харчових алергенів. Лікування або попередження розвитку харчової алергії є важливими факторами реабілітації дітей з АД. Із цією метою застосовують елімінаційні дієти, ефективність яких контролюється веденням “харчового щоденника”.

Дані літератури та наш клінічний досвід свідчать про необхідність дотримання принципу “початкової одноманітності” з метою розробки ефективної індивідуалізованої елімінаційної дієти. Суть цього принципу полягає в тому, що протягом перших трьох днів елімінаційної дієти пацієнт вживає лише один продукт харчування, а розширення раціону відбувається поступово, з введенням нових продуктів із інтервалом у три дні. Це дозволяє своєчасно діагностувати розвиток алергічних реакцій сповільненого та негайного типу, псевдоалергії, визначити причинні харчові алергени in vivo, адже часто результати алерготестування з певними трофалергенами in vitro виявляються псевдопозитивними або псевдонегативними. Гіпоалергенні дієти не повинні бути одноманітними тривалий час через можливість розвитку не тільки метаболічних розладів, гіповітамінозів, дистрофії, а й сенсибілізації до тих трофалергенів, результати алерготестування з якими in vivo під контролем “харчового щоденника” були негативними. Протягом лікування харчової алергії — важливого тригерного фактора маніфестації АД — результати алерготестування часто змінюються, що вимагає динамічної корекції елімінаційних заходів.

Для правильного призначення гіпоалергенної дієти, а також визначення її тривалості необхідний імунологічний контроль з метою виявлення динаміки спектра харчової сенсибілізації. Дієта хворих на харчову алергію має бути пристосованою також до метаболічних та тканинних розладів, зумовлених алергічним процесом.

Як відомо, неадекватне вигодовування та харчування є одним із основних етіологічних факторів розвитку харчової алергії у дітей, а отже — і маніфестації АД уже в грудному та ранньому віці. Раннє штучне або змішане вигодовування дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість, неадекватне вікові введення до раціону дитини корегувальних добавок — фактори, що сприяють маніфестації АД. Відстрочене введення корегувальних добавок на фоні обов’язкового гіпоалергенного харчування матерів під час лактації, використання високоадаптованих молочних сумішей, гідролізатів казеїну або сумішей на основі сої часто є необхідними умовами реабілітації дітей грудного віку з АД.В деяких випадках доцільним є призначення антигістамінних, мембраностабілізуючих, імуномодулюючих препаратів матерям, діти яких перебувають на грудному вигодовуванні при маніфестації АД, особливо протягом перших місяців життя.

На сьогодні відомий ряд харчових продуктів, харчових домішок, медикаментів, фізичних та хімічних факторів, що спричиняють гістамінолібераційні ефекти та є факторами маніфестації АД. Такі продукти харчування, як консервація, копченості, квашені та мариновані продукти, кава, какао, шоколад, цитрусові, риба та морепродукти, томати, горіхи, гриби, харчові добавки (барвники, ароматизатори, консерванти, емульгатори, стабілізатори), мають вилучатися з раціону харчування матерів під час лактації та дітей з АД протягом перших 5–6 років життя. Гістамінолібераційна дія притаманна таким лікарським препаратам, як папаверин, атропін, нестероїдні протизапальні засоби, йод, броміди, антибіотики пеніцилінового ряду, поліміксин, наркотичні анальгетики, вітаміни групи В, препарати, що містять солі жовчних кислот, кровозамінники. Деякі фарби, хлорована вода, сечова кислота також спричиняють гістамінолібераційні ефекти. Зазначене слід враховувати при лікуванні можливих супутніх захворювань у дітей з АД.

Таким чином, схеми реабілітації дітей з АД мають бути комплексними. Збалансована гіпоалергенна дієта в умовах гіпоалергенного побуту, правильний режим дня та харчування, позитивний родинний мікроклімат, терапія, спрямована на нормалізацію розладів травлення, сну, вегетативного гомеостазу, санація вогнищ хронічної інфекції є базисом для призначення імуномодулюючих засобів у схемах реабілітації дітей з АД.

Література

[1]Акопян А. З. Распространенность аллергических заболеваний в г. Киеве, по программе ISAAC// Імунологія та алергологія. – 1999. – № 3. – С. 11.

[2]Воронцов И. М., Маталыгина О. А. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей. – Л.: Медицина, 1986.[3]Гомберг М. А., Соловьев А. М., Аковбян В. А. Атопический дерматит (обзор литературы)// Рус. мед. журн. – 1998. – № 20. – С. 1328–1335.