Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток голови; вікові, статеві, індивідуальні та расові особливості їх

Попереду від неї знаходиться борозна перехрестя, яка продовжується в парний зоровий канал (canalis opticus), крізь який у порожнину черепа проходять зорові нерви. Між малими та великими крилами клиноподібної кістки розміщена верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior), де проходять судини та нерви.

Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки поруч з внутрішнім отвором сонного каналу розміщується рваний отвір (foramen lacerum), крізь який проходять судини та нерви.

Крім того, середня черепна яма за допомогою овального, остистого та круглого отворів (foramen ovale, spinosum et rotundum) сполучається з крилопіднебінною і підвисковою ямками та із зовнішньою основою черепа. Крізь ці отвори в порожнину черепа та з неї проходять судини і нерви, оточені сполучною та жировою тканинами.

Межа між середньою та задньою ямами черепа проходить по верхньому краю кам'янистої частини вискової кістки та спинці турецького сідла.

Задня черепна яма (fossa cranii posterior) утворена тілом клиноподібної кістки, задніми поверхнями кам'янистих частин вискових кісток, потиличною кісткою та невеликими частинами тім'яних кісток. У центрі її є великий отвір, до якого спереду спускається схил, утворений тілами клиноподібної та потиличної кісток. Латеральніше від великого отвору розміщені яремні отвори (foramen jugulare), де закінчуються борозни сигмоподібних пазух.

У задню черепну яму відкривається внутрішній слуховий хід, там також знаходиться отвір каналу під'язикового нерва. В цій ямі розміщуються середній мозок, частина довгастого мозку та мозочок.

Зовнішню основу черепа умовно поділяють на передній та задній відділи. Передній відділ утворений піднебінними та комірковими відростками верхніх щелеп, а також горизонтальними пластинками піднебінних кісток. Задній відділ зовнішньої основи черепа складається з частини тіла і великих крил клиноподібної кістки, а також вискової та потиличної кісток.

Рельєф зовнішньої основи черепа дуже складний (Рис. 12). В її передній частині розташоване кісткове піднебіння (palatum osseum), по середній лінії якого проходить шов та починається різцевий канал. В його задньому відділі є поперечний піднебінний шов та великі і малі піднебінні отвори, які продовжуються в однойменні канали.

Кісткове піднебіння, крилоподібні відростки та леміш формують задні носові отвори (choanae), які ведуть у носову порожнину. Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки є рвані отвори, а латеральніше від них — остисті отвори та шилоподібні відростки.

У середній частині тіла потиличної кістки розміщується глоткових горбок, де прикріплюється глотково-основна фасція. Далі міститься великий отвір, по обох боках якого лежать потиличні виростки, що зчленовуються з першим шийним хребцем. В основі потилични-виростків проходять виросткові канали, латеральніше від яких знаходяться яремні отвори, де лежать цибулини однойменних вен. Ще далі назад розміщені соскоподібні відростки, попереду яких є зовнішні слухові отвори.

Крім вищеописаних утворів на черепі виділяють: носову порожнину, а також очні, вискові, підвискові та крилопіднебінні ямки.

Носова порожнина (cavitas nasi) є кістковою основою початкового відділу дихальної системи та органу нюху. Ця порожнина носовою перегородкою поділена на дві нерівні частини, які мають шість стінок: верхню, нижню, задню, передню, присередню та бічну. Найскладніший рельєф має бічна стінка, на поверхні якої знаходяться верхня, середня та нижня носові раковини. Носові раковини утворюють верхній, середній та нижній носові ходи, у які відкриваються приносові пазухи (Рис. 13).

Парні очні ямки (orbita) розміщуються з обох боків від носової порожнини і мають вигляд неправильних чотиригранних пірамід, верхівки яких обернені назад та присередньо.

В орбіті розміщуються: очне яблуко з оболонками, м'язами та очноямковою фасцією, зоровий нерв, слізна залоза, а також багато різних судин та нервів, вкритих жировою тканиною. В стінках очних ямок е багато отворів та щілин, крізь які проходять судини та нерви. Зорові канали зв'язують порожнину орбіти з середньою черепною ямою; нижня очноямкова щілина відкривається у підвискову та крилопіднебінну ямки, а носослізний канал — у нижній носовий хід. Крім того, є ще значна кількість отворів та щілин, де знаходяться різні морфологічні структури (Рис. 14).Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) знаходиться між верхньощелепним горбом, прямовисною пластинкою піднебінної кістки та крилоподібним відростком клиноподібної кістки. Ямка з'єднується з рваним отвором, середньою черепною ямою (крізь круглий отвір), носовою порожниною (через клинопіднебінний отвір) та очною ямкою (через нижню очноямкову щілину). Зовні клинопіднебінна ямка продовжується у підвискову ямку. У крилопіднебінній ямці є багато жирової тканини, де лежить однойменний парасимпатичний вузол і проходять судини та нерви.