Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток голови; вікові, статеві, індивідуальні та расові особливості їх

Гілки нижньої щелепи (rami mandibulae) утворюють разом з тілом кут, до зовнішньої та внутрішньої поверхонь якого прикріплюються жувальні м'язи.

Кожна з гілок нижньої щелепи закінчується двома відростками: вінцевим (processus coronoideus) та суглобовим (processus condylaris), відокремленими один від одного вирізкою. Суглобовий відросток закінчується головкою нижньої щелепи (caput mandibulae), яка зчленовується з відповідною ямкою вискової кістки, утворюючи висково-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis; Рис. 9).

На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи є отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae), який веде в канал нижньої щелепи. У каналі, який відкривається на передній поверхні тіла нижньої щелепи підборідним отвором, проходять судини і нерви, які іннервують зуби та ясна нижньої щелепи.

Рис. 9. Висково-нижньощелепний суглоб:

1 _ дуга вилична; 2 — кістка вилична; 3— шило-нижньощелепна зв'язка; 4 — бічні зв'язки висково-нижньощелепного суглоба; 5 — соскоподібний відросток.

Рис. 10. Схематичний рисунок швів черепа:

а — плоский шов; б — лускоподібний шов; в — зубчастий шов.

Під'язикова кістка (os hyoideum) розміщена між нижньою щелепою та щитоподібним хрящем гортані. Кістка має підковоподібної форми тіло та дві пари ріжків: малих — угорі та великих унизу. До ріжків кістки прикріплюються над- і підпід'язикові м'язи.

Череп у цілому. Кістки черепа з'єднуються між собою волокнистими, хрящовими, кістковими та м'язовими сполученнями. Багато кісток черепа з'єднуються між собою швами. Шов (sutura) — це такий вид з'єднання, коли між краями міститься шар (0,2 — 0,5мм) сполучної тканини. Залежно від форми країв кісток, які з'єднуються між собою, виділяють зубчасті, лускоподібні та плоскі шви. Зубчасті шви находяться між лобовою, тім'яною та потиличними кістками; лускоподібні — між висковими та тім'якими, а плоскими швами з'єднані кістки лиця, крім нижньої щелепи, яка зчленовується з висковими кістками висково-нижньощелепними суглобами (Рис. 10).

Вискові, клиноподібна та потилична кістки з'єднуються між собою хрящовими зчленуваннями, а під'язикова кістка з'єднується з черепом за допомогою м'язів.

У ділянці швів можуть бути вставні кістки. Відомі випадки, коли вставних кісток було до 100, а іноді з таких кісток складався мало не весь череп.

Череп умовно поділяють на черепне склепіння та основу.

Черепне склепіння (calvaria) утворюють лобова та потилична луски, лускоподібні частини вискових кісток та тім'яні кістки.

В черепному склепінні розрізняють зовнішню та внутрішню пластинки, між якими міститься губчатка (diploe). В губчатці проходить багато каналів, в яких лежать судини кісток, які крізь отвори в кістках сполучаються із судинами зовнішніх утворів голови та судинами оболонок мозку.

На внутрішній поверхні черепного склепіння є багато дрібних борозен, в яких розміщені гілки оболонкових артерій, а також пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae), до яких прилягають закрутки мозку.

Основа черепа має складнішу будову; ЇЇ поділяють на внутрішню та зовнішню основу (basis cranii externa et interna).

На внутрішній основі черепа виділяють три черепні ями (передню, середню та задню; Рис. 11).

Передня черепна яма (fossa cranii anterior) утворена очноямковою частиною лобової кістки, малими крилами клиноподібної кістки та решітчастою пластинкою решітчастої кістки. В центрі передньої ями розміщений півнячий гребінь, а позаду від нього є численні отвори, крізь які проходять нитки нюхових нервів. Від середньої черепної ями передня яма відділена заднім краєм малих крил клиноподібної кістки.Середня черепна яма (fossa cranii media) утворена клиноподібною та висковою кістками. В ямі виділяють три частини: дві бічні та центральну, утворену турецьким сідлом. На дні турецького сідла знаходиться ямка мозкового придатка, де розміщується мозковий придаток (hypophysis).