Санітарно-освітня робота (з прикладами санітарних бюлетнів)
Спеціалісти ВООЗ стверджують, що на початку 90-х ро¬ків загальна кількість хворих на СНІД перевищує 1 млн. чоловік, а в кінці 90-х років досягне 2—З млн., на початок 2000 року — до 10 млн.
Пандемія СНІДу в найближчі 20—30 років знищить поло¬вину населення земної кулі.
II. СНД
У 1990 р. кількість вірусоносіїв досягла 1625 чол., у 1991 р.— 6200, у 1992 — 24000 і до 2000 pt — перевищить два міль¬йони чоловік.
Якщо найближчим часом не будуть вжиті широкомасштаб¬ні екстрені заходи боротьби зі СНІДом, то до 2010 року стане реальною загроза вимирання до 40 процентів моло¬дого покоління.
ЩО ПОВИННО НАСТОРОЖИТИ?
— збільшення лімфатичних вузлів, причому практично одномоментно у кількох місцях: на шиї, у ліктьових згинах, під руками, у паху і т. д.;
— прогресуюча втрата ваги — понад 10 процентів, незважаючи на збереження колишнього режиму харчування;
— часті гнійні і запальні ураження слизової рота, шкіри, статевих органів;
— тривалий розлад випорожнення (понад 1 місяць);
— підвищена температура, що тримається більш як місяць без будь-якої причини.ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: СШД НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
— через рукостискання;
— через поцілунок;
— через їжу;
— через предмети домашнього вжитку;
— при купанні в басейні, душі;
— через спортивні предмети;
— через спілкування з домашніми тваринами;
— через укуси комах;
— при догляді за хворими.
Вірус імунодефіциту людини не проникає в організм при побутових контактах.
‰ Збудник хвороби (дифтерійна паличка). Знаходиться на слизових оболонках зіву, носа, носоглотки хворого або бактеріоносія.
Бактріоносієм звичайно стає перехворівши дифтерією, але досить часто носійство виявляється і в тих, хто не хворів дифтерією, але страждає хронічним тонзилітом, або має будь-яке інше вогнище хронічної інфекції.
Разом з краплями слини і слизу дифтерійний збудник потрапляє повітря і осівши на різних речах вони інколи зберігають свою життєдіяльність багато днів. Тому дифтерія може передаватися через іграшки та інші речі, якими користувався хворий.