Санітарно-освітня робота (з прикладами санітарних бюлетнів)

Серед цих організацій важливе місце посідає Товариство Червоного Хреста, що являє собою добровільну громадську організацію, яка проводить велику роботу у сфері надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, у навчанні населен¬ня володінню практичними уміннями з надання першої ме¬дичної допомоги при травмах, отруєннях, гострих станах,, організації донорства, проведення масових санітарно-оздоров¬чих заходів, а також патронажу над окремими хворими.

Товариство Червоного Хреста України входить до Міжна¬родної організації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Ця організація була створена Женевською Конвенцією, прийнятою 1864 р. На багатьох підприємствах та установах функціонують первинні організації Товариства Червоного Хреста, які створюють розгалужену мережу санітарних постів, санітарних уповноважених, патронажних медичних сестер, шкіл та керують їх діяльністю.

Гігієнічне навчання хворих у лікувально-профілактичних закладах є однією з найпоширеніших форм гігієнічного вихо¬вання населення і переслідує три основні мети. Перша визна¬чається необхідністю знання і дотримання хворим правил осо¬бистої і громадської гігієни в умовах перебування в стаціонарі

підготовки медичного персоналу як під час вступу на роботу, так і протягом періоду виконання професійних обов'язків.

Основною організаційною формою навчання тих, хто по¬ступає на роботу, є вступний інструктаж (індивідуальний або груповий) із подальшою перевіркою рівня засвоєння знань та умінь на робочому місці у відділенні лікарні і підсумковою співбесідою. У вступному інструктажі треба освітити питан¬ня, що торкаються основних обов'язків медичного персоналу, вимог гігієни, яких потрібно дотримуватися. Відповідальність за проведення інструктажу несуть завідувачі відділень, головні (старші) медичні сестри стаціонару і відділень.

Для гігієнічного навчання хворих у стаціонарі використовують різні форми і засоби санітарної освіти: бесіди, лекції, «години» запитань і відповідей, листівки, пам'ятки, брошури, кінофільми, інформаційно-тематичні стенди, плакати, лозунги, діапозитиви, відеомагнітофонні записи, альбоми, санітарні бюлетені тощо.

Бажано, щоб гігієнічне навчання хворих забезпечувало зна¬йомство з комплексною системою популярних знань із пи¬тань охорони здоров'я, а не тільки з тих, які стосуються дано¬го захворювання. Тому доцільно проводити гігієнічну підго¬товку хворих у спеціально створених за цикловою системою «школах здоров'я».

Проводячи роботу з гігієнічного навчання хворих, необхід¬но визначити контингент, який доцільно залучити до того чи іншого виду навчання. У кожному стаціонарі і в кожному ок¬ремому випадку це питання має вирішуватися з урахуванням характеру і ступеня важкості захворювання, тривалості пере¬бування хворого в стаціонарі, його віку, професії, загального рівня знань, психологічних особливостей та інших чинників.

Здебільшого основний контингент хворих, які залучаються до навчання, мають складати ті, хто видужує, а також хворі, яким після основних діагностичних досліджень призначено курс лікування і загальний стан здоров'я яких не заважає брати участь у «школах здоров'я», бесідах та інших формах навчання.

Кожному хворому, який поступає на лікування, в прий¬мальному відділенні дають «Пам'ятку хворого, який перебу¬ває на стаціонарному лікуванні» (у разі планових надходжень за направленнями поліклініки «Пам'ятку» можна вручити і заздалегідь, у поліклініці).

Для такої «Пам'ятки» можна використати, наприклад, запро¬понований нижче варіант.

ЗАГРОЗА ДЛЯ ЛЮДСТВА

На планеті лютувало немало пандемій — чума, холера, віспа, що забирали з собою тисячі жертв. На початку 80-х років XX століття з'яви¬лося нове інфекційне захворювання СНІД, яке, як і ядерна загроза, еко¬логічна криза, стало реальною за¬грозою існування людства.

Якщо в середні віки для поши¬рення чуми по Європі було потріб¬но близько століття, то нині для поширення СНІДу на всі континен¬ти виявилося достатнім близько 4 років.