Сучасні питання етіології, патогенезу та лікування синуїтів

Зупинимося на принципах консервативної терапії. Насамперед, це антибактеріальні засоби: антибіотики — цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон); напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін), у тому числі захищені клавулановою кислотою (амоксиклав); макроліди (кларитроміцин, роваміцин, макропен); лінкозаміди при одонтогенних процесах (далацин, кліндаміцин, лінкоміцин); комбінований препарат — флуімуцил – антибіотик ІТ (антибіотик левоміцетинового ряду і муколітик – тіамфенікол + ацетилцистеїн); протигрибкові препарати (нізорал, дифлюкан).Серед протизапальних засобів при лікуванні синуїтів найбільш вживаним є препарат ереспал, який можна використовувати як монотерапію і разом з антибіотиками. Серед антигістамінних препаратів перевагу надають комбінованим засобам, наприклад, ринол плюс (2 антигістамінних препарати + фенілефрин). Лікування синуїтів неможливе без судинозвужувальних засобів у ніс, зокрема, комбіновані препарати полідекса з фенілефрином (антибактеріальний препарат + деконгестант), ринофлуімуцил (АЦЦ + деконгестант).

Для лікування алергічних та поліпозних форм синуїтів необхідними є топічні стероїдні препарати — альдецин, назонекс, фліксоназе, беконазе. Для підтримки мукоциліарної транспортної системи застосовують секретолітики — синупрет, АЦЦ.

У боротьбі з інфекційними агентами організму в цілому допоможуть імуномодулятори: ІРС-19, рибомунил, бронхомунал — лізати бактерій; умкалор, тонзилгон, синупрет — фітопрепарати; тонзилотрен, циннабсин — гомеопатичні препарати. Хворі з ураженням носа та приносових пазух потребують також симптоматичного лікування, що включає в себе знеболюючі засоби. При одонтогенному гаймориті обов’язковою умовою лікування є санація зубів.

Питання щодо необхідності проведення пункції приносових пазух залишається серед фахівців дискутабельним. Однак, дотримуючись класичних канонів медицини (“там, де гній, там розтин”), ми підтримуємо пункцію приносових пазух під час гнійного запалення. Дана процедура не тільки прискорює механізм очищення пунктованого синуса, але й допомагає відновити аеродинамічні властивості носової порожнини і приносових пазух. Використання фізіотерапевтичних процедур завершує курс консервативного лікування синуїтів (солюкс, УВЧ, ЛУЧ-2).Некротична форма гострого синуїта вимагає тільки хірургічного лікування.

Основними принципами малоінвазивної хірургії носа та приносових пазух є:

- залишити пазуху функціонуючою;

- залишити незайманим природне устя;

- розкривати пазухи так, щоб потік вдихуваного повітря не спрямовувався в їх порожнину;

- метою хірургічних втручань має бути відновлення нормальної архітектоніки носової порожнини і приносових пазух, тобто відновлення природної аеродинаміки.

Отже, сучасні питання етіології, патогенезу та лікування синуїтів є цікавою, багатоплановою проблемою оториноларингології сьогодення.

Автори звертають увагу лікарів-оториноларингологів на “підводні камені” у патогенезі виникнення синуїтів. Для вірного діагностування та проведення ефективного лікування необхідно мати чітку уяву про те, як і коли відбувається процес запалення в приносових пазухах як на загальноорганному, так і на клітинному рівні. Сподіваємося, що даний матеріал допоможе фахівцям інших спеціальностей розширити свої знання про синуїти — найрозповсюдженіше захворювання, що може призвести до значного погіршення якості життя людини.

Література

[1] Заболотний Д. І., Плаксивий О. Г., Кухарчук О. Л. Аутокоїдні медіатори запалення та патогенетичне обґрунтування лікування хворих на гострий та хронічний гнійний гайморит// Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. – № 2. – С. 1–7.

[2] Заболотний Д. І., Яшан О. І. Мукоциліарний кліренс порожнини носа, навколоносових пазух та середнього вуха// Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1999. – № 2. – С. 15–26.