Сучасний стан проблеми невиношування вагітності
Ризик ІП і Н має безпосередній зв’язок із станом здоров’я вагітної жінки, гострими та хронічними урогенітальними інфекціями, зниженнями антимікробних властивостей навколоплідних водів, хоріоамніонітом, передчасними пологами.
Сучасні екологічні та соціально-економічні умови життя сприяють контактам жінок з різними групами перинатальних інфекційних патогенів. Погіршення репродуктивного здоров’я населення України, що спостерігається протягом останніх років, має безпосередній зв’язок з гострими і хронічними урогенітальними інфекціями групи TORCH.
У зв’язку з особливостями екологічного та соціального стану населення України, імунодефіцитні захворювання новонароджених пов’язані з порушеннями, які мають місце на первинних стадіях ембріогенезу, раннього фетального і перинатального періодів. Серед них особливе значення мають: персистентні (рецидивні) вірусні, бактеріальні, мікоплазменні, хламідійні, кандидозні інфекції жінок, шкідливий вплив на вагітних токсинів промислового та побутового походження, ендокринні порушення та психоемоційні стреси.
На сьогоднішній день все не викликає сумніву, що провідною причиною передчасних пологів є інфекція: екстрагенітальна, урогенітальна, хоріоамніоніт. Ризик інтранатального інфікування плода значно підвищується при недіагностованих гострих і хронічних урогенітальних інфекціях. Інтранатально плід може інфікуватися різними групами мікроорганізмів: вірусами, бактеріями, грибами, мікоплазмами, хламідіями тощо. Слід зазначити досить високий ризик інтранатального інфікування плоду вірусом гепатиту В, цитомегаловірусом, урогенітальним герпесом, ротавірусами, ентеровірусами у жінок з пе6рсистенцією зазначених вірусів або з клінічними проявами інфекції на момент пологів.
Важливими факторами недостатності функціонування імунної системи новонароджених є такі: слабка резистентність до умовно-патогенних грамнегативних бактерій, висока чутливість до вірусних інфекцій, зумовлена зниженням здатності організму новонароджених до продукування імунного гама-інтерферону, низька активність оспонинів, схильність до генералізації гнійно-запальних процесів та септичних станів (Казмірчук В.Є., Дранні Г.М., Ковальчук Л.В., 1999).
Бактеріальна інфекція відіграє значну роль у структурі неонатальної захворюваності. При екстрагенітальних вогнищах інфекції у жінок під час вагітності і пологів, хоріоамніоніті, передчасних і ускладнених тривалим безводним періодом родах, оперативному лікуванні істміко-цервікальної недостатності ризик розвитку внутрішньоутробних (анте- і інтранатальних) інфекцій зростає. Ці інфекції, проявляються у ранньому неонатальному періоді або пізніше, інколи не пов’язують з указаними вище причинами внаслідок малочисленних кваліфікованих мікробіологічних досліджень.
У плода до моменту народження є сильні захисні механізми проти відносно невисокої небезпеки інфікування при неускладненому просуванні через родові шляхи, при умові, що останні не колонізовані незвичайно великим числом бактерій. Так, бактерії у великій кількості проникають в організм дитини при дородовому відходженні навколоплідних водів. Родові шляхи у деяких матерів інколи заражені незвично великою кількістю потенційно вірулентних бактерій, а при деяких обставинах і цілі оболонки навколоплідного міхура не здатні виконувати роль надійного бар’єру.Без сумніву, найбільша небезпека інфікування пов’язана з передчасними пологами. У такій ситуації відмічається більш низький, ніж у нормі, рівень таких компонентів, як комплемент, лізоцим і антитіла, які містяться у пасивно набутій фракції материнського Ig eg, внаслідок чого у передчасно народжених порушена функція фагоцитозу.
Межа між нормальною і називною флорою у період новонародженості виражена нечітко, особливо у недоношених дітей, і у підсумку визначається численністю бактерій. При високому ступені колонізації різних відділів організму у новонароджених виявляється велика ймовірність розвитку бактеріальної інфекції, ніж при незначній колонізації. Найбільш ймовірно також , що причиною інфекції стають домінуючі у посівах мікроорганізми.
За даними літератури у 40% вагітних із внутрішньоутробним інфікуванням плода було виявлено БВ.
У літературі недостатньо висвітлено питання часу ІП і Н при БВ (антенатально чи інтранатально), характеру флори в залежності від ділянки обстеження і таке інше.
1.6. Профілактика не виношування вагітності та інфікування плода і новонародженого у жінок з бактеріальним вагінозом.