Сторонні тіла в організмі та їх видалення
Сторонні тіла внутрішніх паренхі¬матозних органів (легені, печінка тощо), які майже завжди мають вог¬непальне походження, частіше усклад¬нюються інфекцією, особливо оскол¬кові. Інкапсулюються вони переваж¬но при кульових сліпих пораненнях, тобто тоді, коли стороннім тілом стає сама куля. Це пояснюється попереднім контактом осколків снарядів та мін з землею і більшою мікробною конта¬мінацією їх порівняно з кулями. Інкап-сульовані сторонні тіла внутрішніх органів набагато частіше, ніж тіла в поверхневих м'яких тканинах, з часом ускладнюються інфекцією або крово¬течею з арозованої кровоносної суди¬ни. Треба зазначити, що сторонні тіла вогнепального походження, особливо осколкові, можуть бути як первинни¬ми (осколок, куля), так і вторинни¬ми (часточки землі, одягу, ґудзиків тощо). Комбінація таких сторонніх тіл, як правило, ускладнюється тяжкими формами гнійної інфекції і нерідко — анаеробною та специфічною.
Значна кількість різних за характе¬ром сторонніх тіл потрапляє в орга¬нізм через природні отвори та канали тіла. Це пов'язано з великим функ¬ціональним навантаженням на ці ка-нали, анатомо-фізіологічними особ¬ливостями травного та дихального шляхів, зокрема відсутністю анатом¬ічної ізоляції між ними на рівні ро-тоглотки, а також іншими чинника-ми (допитливість дітей, психічні хво¬роби тощо).
Особливостями клініки сторонніх тіл, що потрапляють у природні ана¬томічні канали людини, є можливе гостре порушення функцій дихання (асфіксія), ковтання, психічний шок та технічні складнощі під час надан¬ня допомоги з відновлення прохідності цих каналів.
Найчастіше сторонні тіла потрапля¬ють у травний канал. Це буває у ді¬тей віком до 5 років, які все кушту¬ють, та у психічно хворих, які нерідко ковтають різні предмети.
Проковтнуті предмети переважно потрапляють у шлунок, рідше застрягають у стравоході. Останнє буває або у разі ковтання гострих та великих неправильної форми предметів (голки, цвяхи, зубні протези тощо), або за звуження чи недостатності пропульсив-ної функції стравоходу. Поява сто¬ронніх тіл у стравоході супроводжується болем у ньому, порушенням про¬хідності, а в інших випадках — запа¬ленням чи перфорацією стінок стра-воходу і гострим медіастинітом.
Сторонні тіла дихальних шляхів також спостерігаються переважно у дітей віком до 5 років, які через не¬достатній догляд за ними беруть у рот різні дрібні речі (монети, ґудзики, намистини, камінці тощо); рідше — у дорослих, що перебувають у стані алкогольного сп'яніння, та у літніх людей (зубні протези, розхитані зуби та ін.) або у людей з порушеною функ¬цією верхньогортанного нерва. Сто¬ронні тіла можуть потрапляти в ди-хальні шляхи тих осіб, які мають про¬фесійну звичку тримати в зубах різні предмети (голки, гвіздки), а також у тих, хто багато говорить та сміється під час 'іди. Застрягання в дихальних шляхах предметів, що закривають просвіт трахеї чи гортані, спричинює асфіксію і за кілька хвилин може зумовити смерть хворого. Невеликі сто¬ронні тіла, що не закупорюють гор¬тань чи трахею, проходять в бронхи і спричинюють обтурацію останніх та розвиток аспіраційних абсцесів легень.
Сторонні тіла сечових шляхів (се¬чового міхура), які потрапляють у організм під час дитячих пустощів чи при онанізмі, спостерігаються рідко.
Хворий може й не знати про на¬явність сторонніх тіл у його тканинах. Тому нагноєння в рані, що погано гоїться, наявність у ній надмірних гра¬нуляцій або тривале відчуття болю в рані, що загоїлася, чи нагноєння в зоні рубця після травми повинно ви¬кликати підозру щодо стороннього тіла в тканинах.
Сторонні тіла, що потрапляють у м'які тканини та паренхіматозні орга¬ни, звичайно не зміщуються. У м'я¬зах, які скорочуються, вони можуть дещо зміщуватись, особливо гострі тіла. У разі попадання у великі суди¬ни гострі сторонні тіла (голки чи їх фрагменти) переміщуються кров'ю на різну відстань. Негострі сторонні тіла як у підшкірній основі, так і в орга¬нах, якщо вони супроводжуються нагноєнням (абсцесом чи флегмоною, особливо рецидивуючою), можуть зміщуватись на деяку відстань під дією гравітації в гнійній порожнині в кау¬дальному чи дорсальному напрямку.Сторонні тіла в порожнистих орга¬нах, зокрема в травному каналі, пе¬реміщуються під час скорочення гла¬деньких м'язів шлунка та кишки доти, поки не вийдуть природним шляхом, або не застрянуть у вузькому місці чи не зачепляться гострим кінцем за стінку органа (голки, риб'ячі чи ку¬рячі кістки тощо). Звичайно це закін¬чується перфорацією стінки кишки та виходом стороннього тіла у черевну порожнину з розвитком перитоніту або у сусідній орган, який прилипає до цього місця кишки внаслідок за¬палення останньої. Таким органом найчастіше буває великий сальник.
Клінічні прояви перебування в тка¬нинах чи порожнинах сторонніх тіл залежать від структури та локалізації тіл, їх величини, форми та характеру тих ускладнень, які вони зумовлю¬ють. Це можуть бути абсцес поверх¬невих тканин, абсцес легень, асфік¬сія, порушення ковтання, непро¬хідність кишечнику, перитоніт, медіастиніт, порушення діяльності серця, фістули та наявність навколо них гіпергрануляцій тощо.