Формування сексуальної культури молоді: фізіологія і психологія сексуальних реакцій

Проте в одному виданні його автор у спеціальному розділі “Багаторазові оргазми у чоловіків” посилається на два дослідження (Robbins and Jensen, 1978 і Hartman and Fithian, 1984), що ставили за мету дослідити можливості деяких чоловіків “ .затримувати еякуляцію і при цьому всеж таки відчувати деякі внутрішні скорочення і приємні відчуття, що мають місце при оргазмі”. Але результатами цих досліджень, судячи з того, що написано далі, було не виявлення здатності “затримувати еякуляцію і . всеж таки відчувати деякі внутрішні скорочення і приємні відчуття .”, а лише висловлення думки, “що чоловік здатний навчитися м¢язовому контролю, що дозволить йому відділити оргазм від еякуляції”. Далі автор висловлює вже свою думку, згідно якої: “Для невеликої кількості чоловіків (5 % чи менше) , видимо, існує можливість відчувати приємні оргазмічні реакції два рази чи більше, до того як настане еякуляція”.(4.С.149) З приводу висловлених тут зауважень варто навести ще й цитату з роботи відомого американського секстерапевта професора Рут Вестхаймер, яка у цій роботі ввічливо погодилася з тими, хто вважає, що теоретично чоловік може навчитися досягати повторних оргазмів за рахунок стримування еякуляції, і тим не менш зазначила:”Проте на практиці я ніколи не зустрічала нікого, кому б це вдалося вдійсності”. (5.С.159)

Фройд вважав що використання попередньої насолоди в дорослому житті шкідливо, бо заважає формуванню стереотипу досягнення кінцевої насолоди. А випадки,коли чоловік, що здатний досягти в статевому акті кінечної насолоди, буде затримувати її прихід, обмежуючись попередньою насолодою, він не розглядав. Можливо тому, що не бачив у цьому варіанті сенсу. А можливо тому, що був лікарем і досліджував в першу чергу те, що є біологічними або психічними нормами чи патологіями. В данному ж випадку йдеться про явище сексуальної культури.

Проте часи міняються. Хоча у чомусь і повторюються.

Так в стародавньому Китаї чоловіки, послідовники даосизму, навчалися дуже тривалому статевому акту задля того, щоб отримати від жінки (чи від кількох жінок) як можна більше її (їх) “соків”, які вважали дуже корисними для власних сили і здоров¢я. (Це було непогано з двох причин. По-перше, жінки, яким несолодко жилося у суворому патріархальному суспільстві, мали хоч якусь розраду – бо заради отримання їх дорогоцінної субстанції чоловіки набували вміння дуже добре їх пестити. По-друге, є чимало свідчень, що довготривалі статеві акти дійсно сприяють покращенню фізичного і психічного здоров¢я.)

Сучасна ж сексуальна культура орієнтована на подовження тривалості сексуального збудження в процесі статевого акту заради збільшення суми задоволень від сексуальних дій. До того ж, судячи з усього, тривалість отримання сексуальних задоволень для деяких чоловіків є свідомою чи несвідомою формою боротьби за, тепер вже, чоловічу емансіпацію. Адже, в принципі, в сексі жінки мають значно більше можливостей, ніж чоловіки. В них не буває проблем з ерекцією, немає рефрактерного періоду, деякі можуть переживати значно більш тривалий оргазм, ніж чоловіки. Нарешті, чимало жінок здатні переживати по декілька оргазмів за один цикл сексуальної реакції. А після того як сучасні протизаплідні засоби дали можливість досить надійно відділити секс від дітонародження, чимало жінок виховують у себе активність статевого потягу (лібідо), подібну до чоловічої.Проте на цьому ми припинимо розглядати попередню насолоду як соціокультурний феномен, бо ж це не зовсім відповідає задекларованій темі розділу. Хоча не можемо утриматися від того, щоб не познайомити дослідників “повторного оргазму” у чоловіків з афоризмом відомого американського психолога Еріка Берна з його книги “Секс у людському коханні”:

“Фройд знав відповіді. Якщо ви не розумієте чогось відносно сексу, не кажіть, що це жахливо чи втаємничено. Подивіться у Фройда.” (7. С.101)

Тепер більше про компоненти фази оргазму.

“Оргазмом називають раптові ритмічні скорочення м¢язів в області тазу або в інших частинах тіла, що ефективно знімають накопичену сексуальну напругу і психічні відчуття, що супроводжують цей процес”.(1. С.75) Оргазм розпочинається з виникнення суб¢єктивного відчуття про невідворотність еякуляції. (І дійсно, після появи такого відчуття еякуляцію зупинити неможливо. Спроба зробити це різким припиненням стимулюції може привести хіба що до меньшої інтенсивності еякуляції і оргазму.)

Є різні гіпотези, відносно того як еякуляція “вмикає” оргазм. За однією – в уретрі є анатомічне утворення - сім¢яний горбочок, тиск сперми на який визиває оргазм. За іншою - оргазм визивається тиском тих компонентов сперми, які проходять через сім¢явивідний канал до уретри, на стінки цього каналу.

Потім наступає власне оргазм, що сприймається як гострий, надзвичайно приємний спазм м¢язів анусу, прямої кишки, проміжності і статевих органів. Це супроводжується поштовхами в уретрі, пов¢язаними з проходженням через неї сперми.