Формування сексуальної культури молоді: фізіологія і психологія сексуальних реакцій

Щодо фармацевтичних засобів, то їх вживання має відбуватися тільки якщо вони рекомендовані лікарями-спеціалістами з лікування сексуальних дисфункцій. (До числа таких фармацевтичних засобів належить, наприклад, Віагра і кілька інших подібних препаратів нового покоління, що ефективно допомагають при еректильній дисфункції.)

Вживання ж наркотичних засобів збудження, попри те, що вони можуть дійсно сильно впливати на нього, - абсолютно неприпустимо через дуже серйозну шкоду для фізичного і психічного здоров¢я.

Обов¢язковим компоненто фізичної стимуляції збудження є вплив на ерогенні зони тіла. Локалізація ерогенних зон дуже індивідуальна. Що б відшукати їх і навчитися ефективно стимулювати іноді треба чимало часу. Але “ .воно того варте”, як кажуть в народі.

Головні ерогенні зони чоловіка розташовані переважно на статевих органах. Проте у багатьох з них сексуально чутливими є рот, грудні соски, сідниці, верхня частина хребта.

Щодо ерогенних зон жінки, то вони можуть бути розташовані деінде. Про деякі з них вже йшлося при викладенні теми статевої анатомії. В наведеній нижче таблиці, розробленій під керівництвом відомого сексопатолога В.І.Здравомислова, крім цих зон вказані і інші, найбільш типові, а також дані оцінки сприйняття реакцій цих зон. Таблиця складена за підсумками дослідження 400 жінок.

Безпосередню участь у дії усіх факторів сексуального збудження приймають ендокринні залози. Основним агентом виникнення і розвитку збудження, головним біологічним чинником статевого потягу обох статей є гормон тестостерон.

Як вже вказувалось, цей чоловічій гормон починає вироблятися в яєчках ще на ранніх стадіях розвитку ембріону. Інтенсивне напрацювання тестостерону відбувається і в яєчках дорослого чоловіка. Проте приблизно 4-5 % його виробляється у чоловіка і наднирковою залозою.

Ця ж залоза виробляє тестостерон і у жінок. Оскільки у них вона є єдиним продуцентом тестостерону, то цим визначається його дуже незначний (порівняно з чоловічим) вміст в їх організмі. Але з цього зовсім не витікає, що лібідо у жінок і їх здатність збуджуватися у стільки ж разів меньша, у скільки разів меньший у них рівень тестостерону. Експеременти довели, що поріг чуттєвості жінок до дії тестостерону суттєво нижчий ніж у чоловіків. До того ж, виходячи з аналізу типової для статей поведінки (попри те, що при такому аналізі, нажаль, не можна повністю усунути вплив діючих в суспільстві статеворольових стереотипів), психологічний компонент сексуального потягу і збудження дещо сильніше розвинений у жінок і певною мірою корелює більш слабку дію біологічного компоненту.

У жінки першою ознакою її реакції на сексуальне збудження є любрикація слизом піхви, яка є наслідком гіперімії її судинної системи, через яку відбувається транссудація – проникнення слизоподібної вологи крізь оболонку піхви. Зволожуючий слиз має лужну реакцію, яка є сприятливою для сперматозоїдів. Він же, як вже згадувалось, полегшує введення статевого члена у вагіну і його в ній фрікції.

Процес любрикації може розпочатися буквально за кілька секунд після початку сприйняття сексуальної стимуляції. Проте помітною (навіть для самої жінки) любрикація стає по мірі накопичення зволожуючого слизу. (При тому, велика кількість вологи у піхві і її витік назовні зовсім не означає, що жінка збудилася більше, ніж тоді, коли цього секрету ще не було так багато.)

У фазі збудження відбувається також розширення і подовження середньої і вищої частин піхви. Великі статеві губи стають більш пласкими і розсуваються. (Ці анатомічні зміни також є її підготовкою до прийняття пенісу.) Малі статеві губи і клітор набрякають від приливу крові. Внаслідок скорочення дрібних м¢язових волокон грудних сосків у багатьох жінок вони напружуються (ерегуються). Через наповнення вен молочних залоз кров¢ю, вени на них стають помітнішими, а самі залози можуть дещо збільшитися. На ділянках шії, груді, верхньої частини живота може з¢явитися так званий “сексуальний рум¢янець”. М¢язовий тонус тіла підвищується, як і частота сердцевих скорочень і артеріального тиску.У чоловіка першою фізичною ознакою сексуального збудження є ерекція пенісу, яка відбувається внаслідок збільшення тиску крові у його тілі (тобто, внаслідок тої ж гіперімії судинної системи, що спричиняє любрикацію у жінок). Ступінь ерекції (розмір і твердість, що їх досягає пеніс) значною мірою залежить від інтенсивності збудження.

Треба відмітити, що навіть при наявності сексуального збудження і приливу крові до пенісу він може не розпрямлятися і не підійматися. Причиною цього може бути епізодична чи хронічна еректильна дисфункція (останню нерідко неточно називають імпотенцією), за якої тиск крові у пенісі є недостатнім для вираженої єрекції. Іншою причиною може бути фізичне обмеження для пенісу набути стану ерекції. (Таке обмеження, наприклад, може створювати тісна трикотажна білизна, яку люблять носити молоді люди, бо вона, зокрема, дозволяє їм уникнути стану неконтрольованої ерекції на людях.)