Формування сексуальної культури молоді: фізіологія і психологія сексуальних реакцій
Розділ 3. Фізіологія і психологія сексуальних реакцій.
Нажаль, не всі тонкощі сексуальних реацій і факторів, що впливають на них, достатньо зрозумілі. Сучасний рівень наукових знань про сексуальні реакції людини, попри всі досягнення у цій галузі, не дає чіткої відповіді на деякі важливі і актуальні питання. Важлива причина того полягає в тому, що відповідні дослідження розпочалися не так вже й давно.Ще півстоліття тому дослідження усього , що пов¢язано з сексуальністю були практично неможливі. І не тільки в СРСР. У цій країні “не було сексу”, а тому не було і потреби в його дослідженнях. А до того ж вона була розорена страшною війною і витрачала величезні кошти на озброєння, а тому не мала ресурсів на дослідження людини. А от у найбагатішій країні Заходу – Сполучених Штатах Америки – матеріальна база була. Проте тогочасна мораль у цій країні, що базувалися на протестантському пуританізмі відносно невиликої частини суспільтва, яка, проте, стала його кістяком (її позначають абревіатурою WASP, що означає: білі, англо-сакси, протестанти), також негативно ставилася до людської сексуальності і її досліджень. Тому коли професор університету штату Індіана Елфрід Ч. Кінзі у 40-і – на початку 50-х років минулого сторіччя організував і разом зі своїми співробітниками провів без перебільшення видатне дослідження сексуальної поведінки американців, його діяльність стала об¢єктом прискіпливого розслідування і критики тих, хто сприйняв цю наукову працю як замах на устої американського суспільства. Переслідування Комісії Конгресу США з розслідування антиамериканської діяльності під керівництвом Джозефа МакКарті, деяких урядових органів, суспільних організацій, церков, а також нерозуміння і осуд, які він зустрів у багатьох співгромадян, привели Кінзі до передчасної смерті.
Проте на кінець 50-х – початок 60-х років ситуація зі ставленням до сексологічних досліджень у США почала змінюватися. Дехто з тих, хто цькував Кінзі, зрозумів, що стався “перебір”, декого, як, наприклад, згаданого Дж.МакКарті з його горезвісною комісією, відлучили від влади. А не дуже велика, проте впливова, частина суспільства, що була знайома як зі змістом дослідження професора Кінзі (і усвідомлювала дійсну його цінність), так і з роботою іншого американського професора на ім¢я Герберт Маркузе “Ерос і цівілізація. Філософське дослідження вчення Фройда” (1956 р.), яка розкривала велике значення сексуальності для розвитку цивілізації і наголошувала на необхідності зміни ставлення до сексуальності у тогочасному суспільстві, і прийшла до висновку про необхідність подальшіх досліджень сексуальності.
Це дало змогу колективу дослідників під керівництвом професора Уїльяма Мастерса і його помічниці Вірджинії Джонсон провести перші в світі лабораторні спостереження сексуальних реакцій людей. Для цих спостережень були створені унікальні методики і така ж унікальна апаратура, за допомогою якої фіксувалися всі можливі реакції 382-х жінок і 312-и чоловіків у більш як 10 000 лабораторних спостережень. Повні результати цього без перебільшення видатного дослідження були опубліковані ними у 1966 році у роботі Мастерса і Джонсон “Сексуальна реактивність людини” (“Human Sexual Response”).
Дослідження У.Мастерса і В.Джонсон презентувало сексуальну реакцію людини, як цикл, що складається з чотирьох послідовних фаз: збудження (exciment), плато, оргазму і зворотнього розвитку або, у формулюванні авторів, - вирішення (resolution).Ці фази відповідають різним рівням сексуального збудження і визначають типові реакції, що виникають у людей під час статевого акту.
Як вказали ці дослідники, треба зважувати на те, що хоча запропонований цикл зручно використовувати у якості моделі, виділені у ньому фази достатньо довільні. Вони не завжди чітко відділені одна від одної і сильно варьюються як у конкретної людини в різний час, так і у різних людей. До того ж, треба пам¢ятати, що фізіологічні процеси, пов¢язані з сексуальною реакцією – не просто фізичні зміни, відірвані від думок і почуттів, а складова частина залученості і усвідомленої участі у сексуальній реакції усієї людини. ( 1.С.65)
Попри деякі неспівпадіння у фізіології сексуальних реакцій чоловіків і жінок, в них дуже багато подібного. Фізіологія сексуальних реакцій гетеро- і гомосексуалів – ідентична.
Існує два загальні фізіологічні процеси, які приймають участь у сексуальній реакції людей.
Перший, це гіперемія (збільшення притоку крові) статевих органів і, у жінок, молочних залоз.
Другий, це міотонія (підвищення нервово-м¢язового напруження), яка поширюється не тільки на статеві органи, але і на все тіло.
Розглянемо всі фази сексуальної реакції у послідовності їх виникнення і розвитку.