Хронічний розлад живлення (дистрофія)

Як стимулятор використовують імуноглобулін по 1 дозі (1,5 мл) через 2—3 дні (3 ін'єкції). Переливання еритроцитної маси, плазми здійснюється за строгими показаннями (тяжка анемія, гіпопротеїнемія) у зв'язку з можливістю передачі інфекційного гепатиту, СНІДу. Показане застосування метилурацилу по 0,05 г 3 рази на день після приймання їжі протягом 2—3 тижнів, натрію нуклеїнату по 0,005—0,01—0,015 г 3—4 рази на день. При анемії призначають мікроелементи (мідь і кобальт), препарати заліза всередину (гемостимулін по 0,125 г 3 рази на день, лактат заліза по 0,1 г 3 рази).

Стимулюючий ефект має ультрафіолетове опромінювання, але при III ступені гіпотрофії воно протипоказане. Масаж і лікувальна гімнастика сприятливо впливають на обмінні процеси, психомоторний розвиток дитини. Виражений ефект вони виявляють при І і II ступенях гіпотрофії. При гіпотрофії III ступеня лікувальну фізкультуру не призначають. Таким хворим можна робити лише легкі погладжування.

Головними принципами лікування гіпотрофії повинні бути комплексність, сувора індивідуальність з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, особливостей психомоторного і фізичного розвитку, дефіциту маси тіла і толерантності до їжі.

Профілактика. Профілактику гіпотрофій слід починати в антенатальному періоді, забезпечуючи фізіологічний перебіг вагітності, санацію хронічних вогнищ інфекції, раціональне харчування, гігієнічний режим майбутньої матері. Вагітну жінку потрібно готувати до годування дитини груддю, в післяродовому періоді проводити боротьбу з гігіогалактіею. Дитина повинна одержувати збалансоване харчування з оптимальним вмістом основних харчових інгредієнтів, вітамінів, мінеральних солей. Організація правильного догляду, режиму, загартовування дитини, оберігання від інфекційних захворювань, своєчасне лікування хвороб запобігають розвитку гіпотрофії. Особливої уваги потребують недоношені, діти з двійнят, діти, що перебувають на Штучному вигодовуванні, хворіють на рахіт, анемію. Важливу роль відіграє підтримання доброго емоціонального тонусу дитини. Для цього потрібно постійно ласкаво спілкуватися з нею, давати дитині яскраві кольорові іграшки.

Паратрофія

Паратрофія (несправжній стан живлення) характеризується надмірним збільшенням маси тіла дитини і надлишковим відкладенням підшкірного шару. Вона може розвиватися через постійне перегодовування дитини, ендокринні розлади. Надлишок Е\ГЛЄВОДІВ у їжі дитини призводить до порушення трофічних гроцесів. Розрізняють паратрофію з переважанням маси над зростом, з нормальною масою і зростом, з надмірними масою і зростом.

До поняття нормотрофія (ейтрофія), за даними М.С. Масло-ва, Г.Н. Сперанського, О.Ф. Тура, входять: 1) чиста, рожева, бархатиста шкіра без ознак гіповітамінозу; 2) нормальні товщина підшкірної основи, тургор тканин, тонус м'язів; 3) психомоторний розвиток, позитивний психоемоціональний тонус, що відповідають віку; 4) розвиток скелета, що відповідає віку, відсутність ознак рахіту; 5) хороший апетит і нормальна робота всіх органів; 6) добра опірність до інфекції; 7) маса тіла, зріст, індекси фізичного розвитку відрізняються від норми не більш як на 5 %.

Клінічна паратрофія проявляється блідістю ί деякою сухістю шкіри і слизових оболонок, збільшенням товщини підшкірної основи, зниженням тургору тканин, м'язовою гіпотонією, неспокійним сном, ознаками рахіту, деяким відставанням ^психомоторному розвитку. Випорожнення іноді частіші, нестійкі. Опірність організму знижена. Часто бувають гострі респіраторні вірусні інфекції, отит, диспепсія, перебіг яких важкий, з ознаками зневоднення. При аналізах крові дітей з паратрофією визначають анемію, рідше лейкоцитоз, лімфоцитоз, еозинофілію.Лікування ґрунтується на нормалізації вигодовування дитини. До дієти вводять овочеві страви, їжу збагачують білками, вітамінами. Обмежують кількість вуглеводів. Показаними є масаж, гімнастика, прогулянки, загартовування, стимулююча терапія (метилурацил, дибазол, елеутерокок), введення ретинолу, піридоксину, ціанокобаламіну, кальцію пангамату і панто-тенату, фолієвої кислоти.

Профілактика паратрофії включає ті самі заходи, що й при запобіганні гіпотрофії. Основою її є раціональні вигодовування, режим і догляд за дитиною.

Аномалії конституції

Особливе місце в патології дітей раннього віку займають аномалії конституції — діатези. Діатез (від грецьк. diathesis — схильність) — своєрідний стан організму, при якому у відповідь на збудник, що у здорових дітей не спричиняє ніяких відхилень від норми, виникають незвичні і патологічні реакції. Таке реагування зумовлене як успадкованими властивостями організму, так і несприятливим впливом на нього різних факторів навколишнього середовища. Нерідко латентний перебіг діатезу проявляється при інфекційних захворюваннях.