Хромосомні хвороби

Хромосомні спадкові захворювання зумовлені зміною кількості хромосом або їхньої структури, що видно в світловому мікроскопі. До них належать зміни плоїдності, наприклад потроєний набір хромосом (Зп), або кількості хромосом будь-якої однієї пари (анеуплоїдія) — моносомія чи трисомія. Структурні зміни хромосом можуть виявлятися відривом частини хромосоми (делецією), Переміщенням однієї частини хромосоми на іншу (транслокацію) поворотом хро¬мосоми на 180° (інверсією), утворенням хромосоми тільки з одного плеча (короткого або довгого) — такт званої ізохромосоми.

При багатьох із зазначених хромосомних змін ем¬бріон і плід не життєздатні. Ці змін" хромосом часто виявляються у абортусів (абортований викидень), а також у новонароджених, які незабаром після наро¬дження помирають.

Сумісними з життям є трисомія за окремими аутосомами і статевими хромосомами, моносомія за ста¬тевою Х-хромосомою, а також відносно невеликі структурні зміни хромосом. Однак і при цих змінах хромосом відзначається ряд дефектів в організмі.

Хромосомні хвороби найчастіше не успадковуються, вони від батьків до дітей не передаються, каріотип баїоків цих хворих звичайно нормальний, а аномальні хромосомні зміни відбуваються в гаметах, з яких роз¬вивається хворий організм. Проте тому, що власне в хромосомах міститься спадкова інформація, хромосом¬ні хвороби належать до спадкових захворювань; в ос¬нові їх лежить порушення апарату спадковості.

Для зручності вивчення хромосомні хвороби мож¬на розділити на захворювання, викликані змінами статевих хромосом (гонсосомні хромосомні захво¬рювання), і захворювання, викликані змінами аутосом.

Аутосомні хромосомні захворювання

Хвороба Дауна Найбільш поширене хромосомне захворювання — це хвороба Дауна, яка вперше була описана англійським лікарем Л. Дауном у 1866—р. У 1959 р. французький вчений І. Лежен виявив у ка¬ріотипі хворих зайву 21-у аутосому. В наступні роки інші вчені в різних країнах підтвердили цей факт. Пізніше було встановлено, що хвороба Дауна може бути зумовлена не тільки трисоміею 21 ї хромосоми, але й трапслокащєю 21-ї хромосоми на інші, частіше на 13-у або 22-у, а також мозаїцизмом, коли одна частина клітин має 46 хромосом (нормальний каріо¬тип), а друга — 47. Тепер встановлено, що трисомія при хворобі Дауна спостерігається в 94 % випадків, транслокація — в 4 %, а мозаїцизм — в 2%.

Клінічна картина хвороби Дауна, яка спричинена трисомією і транслокацією, не розрізняється. При хво¬робі Дауна, спричиненій мозаїцизмом, симптоми хво¬роби проявляються менше, ніж при трисомії і транслокації.

Частота народження дітей, хворих на хворобу Дауна, за сумарними даними багатьох авторів становить "1,15—5/1000.

Причини народження дітей з хворобою Дауна остаточно не з’ясовані. Припускається, що причиною за¬хворювання можуть бути перенесені матір'ю перед заплідненням інфекційні захворювання (гепатит, ток¬соплазмоз тощо) Встановлено також, що із збільшен¬ням віку матері ризик народження дитини з хворобою Дауна збільшується. Так, емпіричний ризик на¬родження дитини з хворобою Дауна жінкою в 19 років становить — 1 : 1640, у віці 40—41 — 1 : 84, а після 45 років — 1 : 31 (Г. І. Лазюк, 1979).

Частіше причиною хвороби Дауна при трисамії є порушення овогенезу у жінок. В останній час завдяки флюоресцентному аналізу хромосом встановлено, що нерозходження хромосом відбувається і при сперма¬тогенезі, тобто і батько може бути “винним” у появі трисомії і народженні дітей з хворобою Дауна (в 20— 25% випадків). Особливо великий ризик народжен¬ня дитини з хворобою Дауна в сім'ї, де чоловікові більше 50 років, а жінці більше 40.

У перші дні життя дитини діагностика хвороби Дауна важка. У більш старшому віці вона діагносту¬ється легко. Такі діти мають деякі загальні риси. Вп¬ни бувають подібні один на одного більше, ніж на своїх батьків. Так, у хворих спостерігаються характерні зміни обличчя і голови. У них кругла голова, зі сплющеною потилицею, покатим вузьким лобом, плоским обличчям, монголоїдним розрізом очних щілин, який іде до середини і вниз, з епікантом, товстими губами, широким сплющеним язиком з глибокою поз-довжньою борозною. Вушні раковини зменшені у вер¬тикальному напрямку, з прирослою мочкою. У маленьких дітей різко виражена м'язова гіпото¬нія, внаслідок чого в ле¬жачому положенні живіт набуло форми жаб'ячо¬го, відмічається розхи¬таність суглобів, куряча або лійкоподібна грудна клітина.Характерні зміни кін¬цівок: укорочення і розширення кисті і ступні (акромікрія). Через гіпо¬плазію середньої фаланги викривлений мізинець (клинодактилія). На ньо¬му є тільки одна згиналь¬на борозна, а на долоні — одна поперечна борозна (чотирьохпальцсва). На райдужній оболонці є світлі плями (плями Брушфільда), які з віком стають менш (чотирихпальцева) На райдужній оболонці є світлі плями (плями Брушфільда), які з віком стають мешн помітними. Рано розвивається катаракта. Відзпачається неправильний ріст зубы, високе піднебіння, рум'я¬нець на щоках. Волосся на голові м'яке, рідке, пряме, з низькою межею росту на потилиці. Порушені і внут¬рішні органи, особливо серце, шлунково-кишковий канал, зокрема стеноз або атрезія дванадцятипалої кишки.