Хвороба Уїпла

Характерні, особливо в період загострення, підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, еозинофілія, тромбоцитоз.

Диференційний діагноз. Хворобу Уїпла необхідно диференціювати з:

- хронічним ентеритом

- глютеновою ентеропатією

- ексудативною гіпопротеїнемічною ентеропатією

- лімфомою кишківника

- синдромом Золінгера-Елісона

- артритами (ревматоїдним, псоріатичним, подагричним і іншими)

- лімфогранулематозом

- хворобою Крона

- неспецифічним виразковим колітом

- лихоманкою неясного походження

- туберкульозом кишківника

- дивертикулами тонкої кишки.

Лікування.

1. Дієта при ХУ повинна бути багатою білком, кількістю до 130-135 г на добу. Доцільно залучати в раціон спеціальна мілкодисперсні білкові препарати (білковий енпіт, меді-Е), продукти багаті метіоніном, ізолейцином, лейцином.

2. Найбільш ефективним є призначення антибіотиків широкого спект¬ру дії (хоча питання про вибір антибактеріальних препаратів ос¬таточно не вирішено).

Серед антибіотиків виражений ефект відзначається від тет¬рацикліну, оксациліну, кліндоміцину по 2-3 г на добу.

У випадках непереносимості антибіотиків тетрациклінового ряду можна призначати пеніцилін і його похідні в дозах 2-3 млн на добу, стрептоміцин по 1 г на добу, протягам 10-14 днів. Після покращення інтестінальної абсорбції продовжити пероральну терапію тетрацикліном (1-2 г на добу), на протязі п’яти мі¬сяців, а потім , для підтримання ремісії, 1г через день, або три дні на тиждень з 4-денною перервою.

3. Відмічається позитивний ефект лікування бісептолом.

4. Можуть призначатися такі активні антибактеріальні засоби як перфлоксацин, інтетрикс, азітроциклін.

5. Симптоматичне лікування спрямоване на усунення тих чи інших проявів захворювання, включає введення електролітів, білкових пре¬паратів заліза, фолієву кислоту, вітаміни В6, В12, D, в’яжучі, адсор¬бенти, ферментативні середники.

Прогноз: для прогнозу важливо своєчасно розпізнати хворобу і її рецидиви. При використанні антибіотиків прогноз сприятливий.