Математика в сільському господарстві

За допомогою практичних задач учні знайомляться з приміненням математики в рішенні окремих питань організації, технології і економіки сучасного виробництва.

Ось наприклад: На який час вистачить запасу ящика зерна сіялки на 250кг., якщо ширина захвату сіялки 3,6м. і рухається вона зі швидкістю 36км/год. Норма висіву 150кг на 1га.

В умові задачі говориться про конкретний сільськогосподарський процес, використані величини, що безпосередньо впливають на час спорожнення посівного ящика сіялки, показані їх числові значення. Але в такому вигляді задача в житті не ставиться. В сільськогосподарській практиці виникає необхідність вирахувати час на випорожнення посівного ящика сіялки приводить до постановки не математичної, а виробничої задачи. Лише в результаті глибокого аналізу виробничого процесу може бути складена її математична модель і знайдений математичний метод її рішення.

Таким чином, використання в процесі навчання математики завдань з практичним змістом корисно для підготовки учнів до рішення завдань, безпосередньо висунутих практикою. Разом з тим збільшення прикладної і практичної направленості викладання математики безпосередньо зв’язано з формуванням у учнів уявлень про математизацію науки і виробництва, про особливості примінення математики для рішення практичних задач. Часто ці задачи не математичні, але багато з них можуть бути вирішені засобами математики. Для цієї мети необхідне чітке уявлення про практичну ситуацію, пошук можливості переводу її на мову математичної задачі і примінення математичних методів для її рішення.

Ось деякі практичні (виробничі) задачі:

1.Визначте змінну продуктивність тракторного агрегату при оранці.

2.Визначте перспективну врожайність пшениці в роботі.

3.Встановіть оптимальне поєднання вирощуваних в господарстві сільськогосподарських культур, що забезпечує отримання максимальної продукції в кормових одиницях.

Всі ці різні по змісту виробничі задачі можуть бути вирішені методами математики. Ці методи дуже відрізняються по змісту; по складності використовуваного математичного апарату. Рішення багатьох виробничих задач вимагає математичних знань, які виходять за межі можливостей учнів середньої школи.

Задача: визначити продуктивність тракторного плуга ПЛН – 5 – 35 за одну зміну.

Рішення. Етап 1. Дла створення математичної моделі цієї практичної задачі аграрнома потрібно вияснити, якість величини необхідну знати для визначення продуктивності плуга. Для цього потрібно знати величинк площі землі, що зорана за одну годину і тривалість зміни. Для визначення площі землі землі шо зорюються плугом за одну годину. Потрібно знати число корпусів плуга ширину захвату кожного корпуса і швидкість руху плуга. Ця швидкість визначається швидкістю трактора, в агрегаті з яким стоїть плуг. Швидкість агрегату залежить від передачі, на якій працює трактор, марки трактора. Продуктивність плуга зележить ще від інших факторів виду: грунту, глибини оранки та інш. Враховування всіх цих факторів дуже ускладнює задачу. Інфрормацію про технічні характеристики плугів можна отримати зі спеціальних таблиць. За таблицею видно, що плуг ПЛН – 5 - 35 має 5 корпусів,

ширина захвату кожного корпуса 0,35 м. , агрегат може розвивати швидкість що не перевищує 12 км/год, плуг працює в агрегаті з транспортом Т-150. Інформацію про швидкість руху трактора можна отримати з таблиці такж шв. трактора Т-150 на третій передачі 9,7 км\год. Використання перерахованих данних дозволяє нам скласти математичну задачу “Визначте продуктивність за зміну ( 8 год.) “ П`ятикорпусного тракторного плуга ПЛН –5 –35 ширина робочого захвату кожного корпусу складається 0,35 м. , якщо середеня швидкість транспорту Т 150, що працює на третій передачі. Швидкістю 9,7 км\год.

Етап 2.