Нормативно-правова база маркетингової діяльності в західноєвропейських країнах

процес затвердження, перегляду і застосування кодексу або принципів: система повинна бути справедливою; орган, що відповідає за практичне застосування кодексу, має бути незалежним в галузі і відповідати за первісне затвердження та наступний перегляд кодексу.

Саморегулювання реклами набуває різноманітних форм у різних країнах, але в цілому всі вони зводяться до незалежного визначення організації саморегулювання, тобто такого, що не підлягає втручанню уряду та спеціально зацікавлених груп. Отже, цей незалежний орган самостійно приймає рішення, оскільки:

заснований і фінансується рекламною галуззю;

несе практичну відповідальність за регулювання реклами;

має повноваження ретельно стежити за дотриманням його рішень, тобто морально і практично підтримувати рекламну галузь;

такий орган може розраховувати на суттєву підтримку з боку рекламної галузі для забезпечення власного авторитету;

для нього над усе – справедливість;

розглядає скарги споживачів безкоштовно;

процес розробки і затвердження рішень є прозорим.

Характеризують систему саморегулювання:

Кодекс саморегулювання або Принципи (це правила або принципи регулювання змісту реклами);

орган, що розробляє кодекси;

орган, який інтерпретує та застосовує норми та кодекси практично;

орган, що розглядає скарги;

Постійний секретаріат;

грошовий фонд;

санкції.

Саморегулювання і закон Загальновизнано, що саморегулювання працює краще в межах державного закону – визначає загальні засади і діє як "довготривале припинення" у невдалих випадках. У вирішенні питань стосовно змісту реклами, особливо ж щодо так званих важливих дрібниць, які мають велике значення для споживача, саморегулювання має переваги у швидкості, гнучкості і дешевизні, в чому з ним не може зрівнятися грунтовне законодавство. Закон і саморегулювання доповнюють одне одного, отриманого таким чином результату ніколи не досягти за умов застосування кожного з них окремо. Кількість законів, спрямованих на захист споживачів, помітно зросла з часу появи перших кодексів. Кодекси і система саморегулювання підтримують закони для посилення їх ефективності, оскільки ринковий простір розширюється, а ринкове оточення ускладнюється. З самого початку кодекси і система саморегулювання розроблялися як доповнення до юридичних норм і визнавалися додатком до них. В окремих випадках саморегулювальній системі надається перевага у вирішення навіть досить складних справ, оскільки правова система надто громіздка, щоб бути ефективною. Стосується це передусім позовів щодо питань смаку і пристойності. З іншого боку, законодавство захисту прав споживача значно ширше, ніж могло би трактуватися через систему саморегулювання, і потребує участі багатьох структур високого рівня – департаментів, агентств, служб. На відміну від закону, саморегулювання кладе тягар перевірки на діячів з просування, а не на позивачів. Кодекси зазвичай також можуть інтерпретуватись залежно від їх сутності, а не лише від форми, яка вказує, що просування має чітко дотримуватися змісту і мети кодексу. Практика європейських країн: Великобританія У Великобританії діє понад 150 законодавчих актів, наказів і розпоряджень, спрямованих на регулювання маркетингових комунікацій. Реклама. Практика реклами та просування в цілому перебувають тут під впливом законів такого спрямування: