Класифікація рекламних засобів, їх оцінка та вибір

Фахівці вважають, що відкриті вітрини дають можливість по¬купцю швидко визначити характер магазину, наближають торгову залу до тротуарної доріжки, відкривають перед перехожим мальо¬вничу картину діяльності магазину, спокусливий затишок (особ¬ливо у дощову та прохолодну погоду), що породжує в перехожого бажання зайти, зігрітися, а, користуючись нагодою, і розглянути товар. Крім того, з комерційного погляду використання відкритих вітрин зберігає чималі кошти, які витрачаються на утримування та облаштування звичайних вітрин. Використання відкритих вітрин є дуже ефективним у невеликих торгових закладах, де немає надто широких проходів між прилавком і вітриною.

Але відкриті вітрини мають і недоліки: вони позбавляють по¬купця елемента несподіванки, таємниці, на яку він чекає, набли¬жаючись до нової вітрини; вони не дають змоги сконцентрувати ^ увагу саме на тому товарі, який потрібний покупцю. Найбільшим недоліком відкритих вітрин є те, що перехожий може бачити тор¬говий зал не тільки в час пожвавлення торгівлі, а й тоді, коли в залі порожньо, а продавці позіхають чи п'ють каву. ж

Оформляючи вітрини закритого типу, необхідно зрозуміти, ™ що багато вітрин є малоефективними, тому що неправильно використано задник. Задник, тобто задня частина вітрини, у жодно¬му разі не повинен відвертати увагу від товару, виставленого у » вітрині. Мета задника — забезпечити таке декоративне тло, щоб т виставлені товари виглядали реалістично і водночас привабливо. ™ Він має бути витриманий у нейтральних чи пастельних тонах.Розрізняють два основні типи задників: декоративні (статичні) та сюжетні (художні). До перших належать дерев'яні панелі, різ¬номанітні драпіровки та решітки. Вони служать нейтральним тлом для товарів, що їх демонструють. За використання сюжетних за¬дників виставлені товари демонструються у своєрідних декораці¬ях (як у театрі).

Однією з головних переваг сюжетного задника є можливість його частої заміни. Відтак можна змінювати імідж торгового за¬кладу за кожної зміни декорацій. Статичні задники залишаються

після зміни товарів у вітрині. Реконструкція таких вітрин потре¬бує капітальних витрат.

Для демонстрації товарів у вітринах використовують найрізноманітніші прийоми викладки. Статичною називають викладку по вертикалі та горизонталі. Динамічна викладка передбачає використання косих ліній. Можна використовувати и мішаний принцип викладки або користуватися фантастичними, тобто не¬прямими, лініями. Спосіб викладки залежить від характеру товару. Громіздкі меблі потребують тільки статичної викладки, біжутерія — динамічної, а дитячі товари — фантастичної. Практики рекомендують такі композиції:

• ступінчасту (головне, для продовольчих товарів);

• пірамідальну (для показу винно-горілчаних виробів, взуття, парфумів, електротоварів тощо);

• горизонтальну;

• похилу (використовують похилі полиці, підставки або три¬мачі, які дають змогу бачити не тільки товар, а і його марку, ґа¬тунок та інші атрибути),

• дугоподібні (у центрі встановлюють фірмовий знак, а навко¬ло нього — зразки товарів),

• у вигляді віяла (використовують для показу фактури та ко¬льору легких тканин).

Визначеного способу оформлення вітрин треба суворо дотри¬муватися. Овальні та квадратні форми предметів належать до паси¬вних і тому відіграють другорядну роль у побудові композиції віт¬рин. Активні форми надають особливої принадності вітрині (мис¬ливське приладдя, фотоапарати, дитячі іграшки, взуття та одяг). Показ товарів у вітрині має бути наближеним до реальних умов ко¬ристування. Наприклад, валізу необхідно виставити так, ніби її під¬готовлено до укладання речей, тобто напіввідкритою, фарби — по¬ряд із щіточками тощо. Вироби квадратної форми ставлять один на одному. Товари більшого розміру експонують на підставках. За по¬казу дрібних ювелірних виробів у центрі виставляють найкоштовніші на підставці, а дешевші — викладають навколо. У вітринах виставляють здебільшого ті товари, які найбільше цікавлять поку¬пців (якісь новинки або дуже дорогі, престижні товари).