Стратегічне управління
Щоб визначити стратегію, необхідно вивчити внутрішній стан фірми і зовнішні чинники. Тільки чітко уявляючи поло¬ження своєї компанії на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може краще визначити стратегію, що сприятиме до¬сягненню намічених цілей і фінансових результатів. Чому? То¬му що неправильна оцінка ситуації підвищує ризик невірної розробки стратегічних дій.
Стратегія компанії, як правило, складається з:
1) продуманих цілеспрямованих дій;
2) реакції на непередбачений розвиток подій і на конкурен¬тну боротьбу, що посилюється.
Обставини постійно змінюються, будь то важливе відкрит¬тя в області технології, успішне забезпечення конкурентом ри¬нку новим товаром, нова державна регламентація і політика, розширення інтересів покупців у тій чи іншій галузі тощо. Завжди залишається певна міра невпевненості у майбутньому, і менеджер не може передбачити всі стратегічні дії заздалегідь і слідувати цим наміченим маршрутом, не вносячи змін.
Далекоглядний розробник стратегії більше орієнтований на зміни зовнішнього середовища, ніж на вивчення внутрішніх проблем фірми. Добре продумана стратегія зазвичай живе кілька років, ви¬магаючи лише незначних змін для пристосування до нових умов.
2. Сутність досконалої, монополістичної та олігополістичної конкуренції.
Конкуренція (від лат. сoncurere - зіштовхуюсь) - економіч¬ний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між підпри¬ємствами, що виступають на ринку з метою забезпечення кра¬щих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різно¬манітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку. Конкуренція є головною рушійною силою ринку, а сама про¬дукція є знаряддям конкурентної боротьби.
Економісти розрізняють чотири види конкуренції (або конкурентні структури):
> чиста (або досконала) конкуренція;
> олігополія;
> монополістична (або недосконала) конкуренція;
> монополія.
Чиста (або досконала) конкуренція відзначається присут¬ністю на ринку великої групи продавців, які протистоять вели¬кій групі покупців, причому жодна з цих груп не має достат¬ньої сили, щоб вплинути на ціни. Товари мають чітко визначе¬ні характеристики, повністю взаємозамінні і продаються за ці¬нами, які визначаються тільки співвідношенням між попитом і пропозицією.
Така ситуація зустрічається на промислових ринках уніфіко¬ваних товарів типу сировинних харчових продуктів і мінераль¬ної сировини, а також металів. Ринки такого типу звичайно є організованими, як, наприклад, Лондонська біржа металів.
За чистої конкуренції детермінантою є гра попиту та про¬позиції. Для фірми важливими змінними є ціна та пропонова¬на кількість. Функція попиту описується при цьому оберне¬ною залежністю типу:
P = f ( 1 / Q ), де P - ціна ринку (залежна змінна), Q - кількість товару (незалежна змінна).
Єдина короткострокова для фірми лінія поведінки з метою поліпшення свого положення - це або зміна об'єму поставок, або зміна об'єму виробництва. У довгостроковій перспективі фірмі треба позбавитись анонімності чистої конкуренції дво¬ма способами:
> диференціювати свої товари і тим самим зменшити сту¬пінь їх залежності або створити додаткові витрати для покупців при переході на інший товар. Такого результа¬ту можна досягти, наприклад, здійснюючи строгий ко¬нтроль якості, який супроводжується політикою укріп¬лення іміджу марки;