Управління агрострахуванням в Україні

Найбільш характерні сільськогосподарські ризики для регіонів України

Регіон України Найбільш характерні агроризики

Західний Лісостеп приморозки ,град, часті зливи

Центральний Лісостеп вимерзання, посухи, град

Східний Лісостеп град, вимерзання, посухи та пожежі

Північний Степ зливи, посуха та пов’язані з нею пожежі

Донецькій височина сильні зливи, іноді з градом, загроза сильної посухи та локальних пожеж

Південний Степ посуха та пожежа, небезпечними також є зливи з градом

Джерело: Електронне видання www.volyn.com, №226 , 5 Серпня, 2004 р

Ознаки надзвичайних випадкових ситуацій визначаються уповноваженими державними органами, а саме: органами з питань гідрометеорології, пожежної безпеки, геології та використання надр.

Ще одна важлива специфічна характеристика сільськогосподарського ризику полягає в тім, що й тварини, й сільськогосподарські посіви відносяться до живої природи, тому якщо розглядати сільськогосподарський ризик з позицій страхування, саме на цій підставі варто виділяти його серед інших видів ризику.

Вплив на ризик включає три групи методів: зниження, збереження й передачу ризику. Кожний з цих методів можна застосувати до сільськогосподарського ризику. Метод зниження ризику дозволяє або зменшити ймовірність несприятливих подій, або спрямований на зменшення розмірів можливого збитку. Останнє для аграрного виробництва має вирішальне значення, оскільки зовсім виключити вплив несприятливих погодних умов неможливо. Для сільгоспвиробництва зниження ризику досягається біологічними способами захисту, що припускають виведення сільгоспкультур, стійких до посух, заморозків й т.п. Селекція дозволяє створювати такі сорти й види рослин, що пізно зацвітають, що дозволяє захищатись від пізніх весняних заморозків. Крім того, зниження ризику досягається спеціальними агротехнологічними прийомами, що розраховані на визначений вид погоди: зрошення, боронування, снігозатримання.

1.2 Загальна сутність страхування

Термін «страхування», на думку західних філологів, має латин¬ське походження. В основі його — слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки. У багатьох слов'янських мовах, у тому числі й в українській, виникнення терміна «страхування» пов'язують зі словом «страх».Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів грома¬дян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чин¬ним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів».[2]

У Законі зафіксовано головні елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування — захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Наголошується, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах. Виокремлюються джерела грошових, коштів, що є ресурсами для страхових виплат.

Страхування є, насамперед, системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де, з одного боку, діють страхувальники, а з іншого - страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням.