Управління агрострахуванням в Україні

Продовження Таблиці 2.2.

Цукрові буряки 9,2

Картопля 16,9

Сади, ягідники, виноград та інші насадження 23,2

Тютюн, махорка 13,6

Льон і коноплі 17,6

Коріандр, рицина, м'ята 16,5

Розсадники, інші сільськогосподарські культури 9,8

Культури захищеного ґрунту 7,8

ВРХ, коні, осли, мули 2,0

Птиця, кролі, пушні звірі 5,0

Свині, бджоли 4,0

Вівці, кози 3,0

Багаторічні насадження 3,5

Будівлі, споруди, сировина, матеріали 0,5

Транспортні засоби 3,0

Джерело: «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» // НАСК „Оранта”.- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.Договір зі страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону, а за багаторічними насадженнями — до припинення їх вегетації. Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір.

Визначення збитку і страхового відшкодування. Розмір збитку в разі загибелі (пошкодження) сільськогосподарських культур визначається після збирання врожаю згідно з вартістю втраченої внаслідок страхової події продукції за певною культурою або групою культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і розраховується множенням на всю площу посіву різниці між вартістю прийнятого на страхування врожаю з 1 га, прийнятого на страхування та вартістю фактично одержаної продукції в поточному році з 1 га.[23]

Таблиця 2.3

Тарифні ставки (частка від страхової суми, %) з добровільного страхування затрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової події

Сільськогосподарські культури Вимерзання Град, злива, буря, затоплення Пожежа Загальний тариф