Суть та фінансова оцінка банкрутства

— по-друге, від об'єктивності оцінки ступеня ймовірності банкрутства підприємства залежить його інвестиційна привабливість, вартість підприємства, що також негативно позначається на економічних інтересах держави;

— по-третє, розробка ефективної методології діагностики ймовірності банкрутства сприятиме об'єктивнішій оцінці життєздатності підприємств, доцільності їх санації для відновлення нормальної життєдіяльності в інтересах як самого підприємства, так і держави в цілому.

Проблема розробки методології діагностики загрози банкрутства має загальнодержавний характер, повинна розв'язуватися спільними зусиллями органів влади та науковців країни. В Україні розроблені й затверджені перші нормативно-рекомендаційні документи для подання методологічної допомоги зацікавленим особам та підприємствам — потенційним банкрутам, а саме: методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможних підприємств та організацій (наказ № 37 від 20.03.97 р.) і методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій (наказ № 22 від 23.02.98 р.).

У сучасній економічній літературі розроблені й пропонуються для практичного використання діагностичних процедур банкрутства два підходи.

1. Система фінансових коефіцієнтів. До складу фінансових коефіцієнтів, що пропонуються для використання, різні дослідники включають різну кількість і перелік показників. Вони розраховуються на матеріалах звітного (чи аналітичного) балансу підприємства, прості для розрахунку і практичного використання. Але їм притаманна суттєва вада – статичність оцінки, неможливість розглядати виникнення ситуації банкрутства як результат розвитку кризи підприємства.

Затверджена методика аналізу господарсько-фінансової діяльності неплатоспроможних підприємств охопила найпоширеніші та найзагальновідоміші показники. Їх перелік, характеристика і алгоритм розрахунку, а також нормативні значення наведені в таблиці 9.1.

Поданий перелік показників-індикаторів загрози банкрутства не є вичерпним. Вивчення спеціальної літератури дасть змогу студентам констатувати, що поза увагою розробників методики залишилося багато цікавих і корисних показників.2. Спеціальні узагальнюючі показники загрози банкрутства. Аналіз системи фінансових показників дозволяє виявити слабкі місця в економіці підприємства, охарактеризувати стан його справ (ліквідність, фінансову стійкість, ефективність використовуваних ресурсів, віддачу активів і ринкову активність). Але на основі такого аналізу зробити надійний однозначний висновок про те, чи дане підприємство обов’язково збанкрутує в найближчий час або, навпаки, виживе, зазвичай дуже важко. Надійність висновків про банкрутство може бути суттєво підвищена, якщо доповнити фінансовий аналіз прогнозуванням ймовірності банкрутства підприємства з використанням методів багатомірного статистичного аналізу.

Процес побудови моделі прогнозування ймовірності банкрутства підприємства з використанням методу дискримінантного аналізу включає в себе наступні етапи:

1. Формування вибірки підприємств аналогічного типу, що складалась із збанкрутілих та незбанкрутілих підприємств.

2. Визначення складу показників, що характеризують фінансовий стан підприємств.

3. Розбивка сформованої сукупності підприємств на дві групи: підприємства-банкрути і підприємства, які подолали кризу, їх опис за допомогою вибраної системи фінансових показників.

4. Формалізоване подання вихідних даних у вигляді деяких формальних конструкцій.

5. Побудова дискримінантної функції і її ідентифікація.

6. Визначення статистичних оцінок параметрів розподілу дискримінантної функції.

Постановка і вирішення задачі прогнозування банкрутства запропоновані американським економістом Е. Альтманом. При цьому використовуються два фінансових показники: