Інформаційно-аналітичне забезпечення соціального управління
Величезна проблема — недостатня комп'ютерна грамотність населення України. Варто зауважити, що на національну програму інформатизації на 2001 рік було виділено аж 16 копійок на одного жителя України. Нині часи змінилися. Однак навряд чи доводиться чекати великого прориву в цьому напрямі на найближче майбутнє.
Існують труднощі і з поширенням Інтернету, який, власне, і започаткував інформаційну революцію у світі. Незважаючи на динамічний розвиток середовища Інтернету в Україні, він істотно відстає від розвинених країн. Відомий касетний скандал різко підвищив кількість звернень до електронних ЗМІ. Однак широкому розвитку мережі Інтернет в Україні заважає насамперед низька купівельна спроможність населення і недосконалі комунікаційні канали. Тому більша частина учасників ринку Інтернету перебуває в Києві.
У цьому контексті одне з найактуальніших питань, що потребує вирішення, — створення національної системи комп'ютерної лексикографії16, формування національної лінгвістичної мережі та інтеграції її до аналогічних міжнародних мереж.
Якщо врахувати, що більшість вузлів Інтернет, розміщених в Україні, мають зв'язок із іншим світом через систему вузлів в Росії, то можна стверджувати, що Росія має нині більші технічні, мовні і ментальні можливості для інформаційного впливу на Україну. А це зовсім не сприяє інтеграції України в Європу.Кажуть, правильно сформульоване питання — це вже половина відповіді. Чому, маючи демократичне інформаційне законодавство, що, в цілому, не суперечить європейським правовим нормам (зокрема, Європейській конвенції про права людини), ми так і не навчились ним користуватися адекватно на практиці? Відповідь слід шукати не в правовому полі, а в психології пересічних українців.
Тому настав час створювати хорошу інформаційну інфраструктуру, яка дала б змогу висувати і облаштовувати нові ідеї в інтенсивному режимі. Корабель майбутнього інформаційного суспільства відчалить без нас, якщо ми кардинально не змінимо свого ставлення до інформаційного продукту і до людей, які зайняті його виробництвом. "Хороша
інформаційна інфраструктура економічно і політично вигідна для держави і суспільства, оскільки економить реальні матеріальні витрати, надаючи можливість більш ефективно розв’язувати завдання в усіх областях: економічній, політичній, військовій” (Г. Почепцов).
Це повинна врахувати влада, провівши справжні реформи, забезпечивши інформаційну прозорість функціонування державних інституцій. Конфлікт “старого” і “нового” досяг своєї пікової межі. Це очевидно. Залишається сподіватись, що здоровий глузд переможе.
Список використаної та рекомендованої літератури
1.Франчук В. И. Основы построения организационных систем. — М., 1991.
2.Цимбалюк В., Гавловський В., Кашпур В. Державно-правове регулювання соціальних інформаційних відносин // Українське право, 1998. — № 1(9).
3.Цимбалюк В. С Захист електронних засобів від несанкціонованого доступу: програма навчального курсу. — Ірпінь, Український фінансово-економічний інститут, 1998.
4.Цимбалюк В. С, Гавловський В. Д., Корочанський О. £ Проблеми юридичної деліктології в інформаційних відносинах // Бізнес і безпека. — 1998. — № 6.
5.Цимбалюк В. С, Гавловський В. Д. Інформаційне право. Навч.-метод. комплекс для підготовки фахівців за спеціальністю правознавство. — К.: ІЕУГП, 1999.
6.Цимбалюк В. С Правове регулювання відносин власності: Метод, комплекс навч. дисципліни. — К.: Інститут економіки, управління та господарського права, 1999.
7.Цимбалюк В. С Проблеми латентності комп'ютерної злочинності // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. — К.: НТУУ "КПІ", 2000.