Управління персоналом на підприємстві: оцінка ефективності та перспектив

Умови ринкової економіки, що склалися в Україні, обумовили необхідність розробки принципово нових підходів до управління персоналом з усвідомленням того, що головним резервом підприємства є працівники, а за його межами – споживачі продукції, якість якої забезпечує персонал. З урахуванням цього положення в сучасних умовах потрібна розгорнута система кадрової роботи, яка спирається не стільки на організаційні методи, скільки на досягнення сучасної управлінської психології і проектування методики оцінки персоналу. Необхідно чітко уявляти собі вимоги до перспективних вакантних посад і кадрового складу, що залучається, застосовувати сучасні гнучкі системи аудиту тощо.

Процес становлення нових економічних відносин обумовив появу нових теоретичних уявлень з управління персоналом, критичне переосмислення цієї проблеми, і потребує вироблення адекватних сучасному рівню розвитку економіки підходів до вирішення завдань з управління персоналом.

Сучасна наукова література пропонує низку теоретико-методологічних підходів щодо удосконалення управління персоналом на підприємствах. У цьому зв’язку слід відмітити змістовні роботи В. Данюка, який пропонує авторську модель фахівця з управління персоналом і економіки праці, що є дуже актуальним в умовах становлення нових соціально-трудових відносин та формування трудового менталітету працівників; О.А.Грішнової та О.О. Наумової, які пропонують сучасні підходи до ефективного оцінювання працівників [1, 2]. Питанням формування і функціонування системи управління персоналом та ролі стратегічного управління персоналом присвячені роботи Лукьянченко Н.Д. і Петрової І.Л. [3, 4].

Разом з тим науково-практична робота в напрямку управління персоналом потребує подальшої активізації зусиль вчених, адже низка проблем потребує вирішення з урахуванням соціально-економічних умов, що сформувались в Україні. Метою статті є аналіз основних показників, що характеризують персонал ВАТ “Красилівський машинобудівний завод”, визначення існуючих проблем в управлінні персоналом, формулювання пропозицій щодо покращання роботи з персоналом на підприємстві.

Зміни, що відбулись в економічній і політичній системах нашої країни, з одного боку, відкрили принципово нові можливості удосконалення трудової діяльності, з іншого – обумовили великий ступінь невизначеності у житті населення. У загальному вигляді нами виділено чотири групи факторів, які впливають на управління персоналом на підприємстві:

- стратегія поведінки промислових підприємств в ринкових умовах господарювання;

- ієрархічна структура підприємства, в якій основним засобом впливу є підпорядкованість, адміністративні методи стимулювання і контролю над розподілом матеріальних благ;

- вироблені суспільством, підприємством, трудовим колективом спільні цінності, соціальні норми, стандарти поведінки, які регламентують дії особистості, змушують її вести себе певним чином без видимого примусу;

система рівноправних відносин, які засновані на купівлі-продажу продукції та послуг, відносинах власності, рівності інтересів продавця і покупця.

Перераховані фактори впливу є досить складними поняттями і на практиці рідко реалізуються окремо один від одного. В залежності від того, якому з них віддається перевага, визначається економічна ситуація та політика управління персоналом на підприємстві.

ВАТ “Красилівський машинобудівний завод” має досить велике значення як для Красилівського району, так і для Хмельницької області. На сьогодні підприємство є одним із основних платників податків у Красилівському районі і практично повністю формує річний бюджет. Воно забезпечує робочими місцями більше 2000 чоловік і регулярно виплачує зарплату, а отже, вирішує соціальні питання. Підприємство постачає на ринок вироби сільськогосподарського призначення та товари народного споживання, технічні можливості виробництва дозволяють випускати широкий спектр різноманітної продукції – фуражир, підкопувач, котли водогрійні, млин та інші.

Підприємство працює стабільно, дані фінансово-господарської діяльності свідчать, що темп росту продуктивності праці майже співпадає з темпом росту середньої зарплати, середньомісячна заробітна плата у всіх категорій працівників постійно зростає, що пов'язано зі зменшенням кількості працівників та збільшенням реалізації продукції і послуг на підприємстві. Позитивним в діяльності підприємства є те, що воно визнане як інноваційно активне і на ньому постійно проводиться робота з виготовлення та освоєння нових видів продукції.