Соціологічні моделі комунікації

Наприклад, якщо мас-медіа хочуть показати негативно таку подію, як страйк, то з адміністраторами вони спілкуватимуться в затишних кабінетах, а зі страйкарями на мало привабливому, галасливому фоні. Але й журналісти можуть потрапляти в подібні пастки.

Аналогічним прийомом користувалася прес-служба американського президента Рональда Рейгана, коли показувала усміхненого президента на фоні гелікоптера з працюючими двигунами біля Білого дому. В цей самий час журналісти, які намагалися перекричати один одного, а також шум гелікоптера, виглядали на контрасті як "невиховані, грубі вискочки" на фоні люб'язного і величного лідера нації, який у вільному режимі спілкування з пресою запросто міг переплутати Парагвай з Гватемалою.

Цей формат і структура подання новин — приліт президента із заміської резиденції — дозволяв говорити за кадром саме те, що написала у прес-релізі служба комунікації Білого дому. Додайте до цього візуальний контраст відеоряду, і ви зрозумієте, на чиєму боці буде громадськість у випадку можливого майбутнього конфлікту президента і журналістів.

Використовуються також маркери зміни теми та введення нових епізодів на кшталт:

• Тим часом у Варшаві., (зміна місця).

• На наступний день... (зміна часу).

• N.. мріяв, робив вигляд... (зміна можливого світу).

• А собака президента., (введення нових учасників).

• Вчора ми говорили вам одне, але сьогодні з'явилися нові дані і ситуація виглядає так., (зміна точки зору або перспективи).

• Ми вже знайомили вас з професором N, але він не тільки відомий вчений, а й талановитий художник... (повторне введення персонажу з додатковою, ширшою інформацією).

• Якби Кіт Матроскін не подоїв Корову... — Стоп-кадр: коти не можуть доїти корів! — найкраще вам допоможуть у цьому доїльні апарати фірми "Динамо-парламент" (зміна сценарію) та ін.

Список використаної літератури:

1.Зернецъка О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. — К, 1999.

2.Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб., 1997.

3.Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. — К, 2001.

4.Кондорсе Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории: Антология. — М., 1994.

5.Кочетов Э. Глобалистика как геоэкономика, как реальность, как мироздание. — М., 2001.

6.Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.

7.Лебедева М. М. Мировая политика. — М, 2003.

8.Леви-Строс К. Структурная антропология. — М., 1985.

9.Леонтьев А. А. Деятельность. Сознание. Личность. — М, 1974.