Поняття міжнародного менеджменту,

Конфігуруюча роль міжнародного менеджменту знаходить своє альтернативне вираження в специфічній організації міжнародної управлінської коаліції. Підтвердженням даного процесу є практика централізації і децентралізації компаній, їхнього поглинання і злиття.

Друге призначення міжнародного менеджменту - міжнародне управлінське координування, а саме:

1. Посилення взаємозв'язку і переплетення всіх сторін діяльності компаній на основі системного підходу до керування. Можливостям інтернаціоналізації усіх форм і методів менеджменту в значній мірі сприяє сучасний розвиток систем комунікацій, який усі країни охоплені на глобальному рівні.

2. Передача управлінського ноу-хау і досвіду з країни в країну. Поширення передових форм і методів керування відбувається відповідно до напрямків поширення «просторових інноваційних хвиль», тобто від «тріади» країн, що володіють високим професійним рівнем керування, до країн, найменш розвитим, прагнучим, по можливості, використовувати світовий досвід. З деякими варіаціями всі країни проходять схожі стадії розвитку, що дозволяє використовувати апробовані в минулому на «лідируючих» напрямках методи менеджменту в менш розвитих країнах у даний час.

3. Спільне використання управлінської інформації.

4. Послідовне впровадження управлінських програм, тобто планове переміщення управлінської діяльності з країни в країну. Враховується рівень їхнього соціально-економічного розвитку, підготовленість оргструктур цих країн до сприйняття як нових форм і методів керування, так і управлінських програм. Повною мірою виграші від цієї конкурентної переваги може одержати та міжнародна компанія, що розробляє систему координуючих дій у всесвітньому масштабі, переборе консервативний опір менеджерів інтернаціоналізації чи взагалі їх схильність до традиційних форм чи методів управління.

5. Об'єднання зусиль різних управлінських груп компанії, які знаходяться в різних країнах. Конкурентна перевага виникає тут за рахунок зняття дублювання в здійсненні управлінських впливів на усі фази виробничого циклу і наступної реалізації продукції, а також за рахунок «інтелектуальності» процесу управління, що дозволяє розглядати системно-практикуючу компанію як систему, яка самонавчається. У результаті сумується досвід окремих структурних підрозділів компанії чи співучасників стратегічних альянсів, що приводить до нелінійного, близького до синергічного ефекту. Іншими словами, який координує роль міжнародного менеджменту так, що відбувається не тільки додавання, скільки збільшення управлінського досвіду міжнародної компанії.

Призначення міжнародного менеджменту виявляється також у здійсненні управлінської зчіпки з основними видами діяльності компанії, у першу чергу з розробкою нових товарів і відповідних технологій і виробництвом, а також з фінансовою оболонкою міжнародного підприємництва. Незважаючи на тверді обмеження навколишнього середовища міжнародного бізнесу, міжнародна координація управлінської функції має значні шанси підсилити глобальну конкурентну перевагу компанії.

Таким чином, сучасна теорія міжнародного менеджменту - це, звичайно, самостійна область знань, яка вимагає вдумливого освоєння. Це окрема дисципліна, а також міждисциплінарна область, яку правильніше за все назвати «управлінською думкою», яка сполучає у собі науку, досвід, «ноу-хау», збільшені управлінським мистецтвом.

Список використаної літератури

1.Бєлорусов А.С. Міжнародний менеджмент. - М., 2000. - 224 с.

2.Джон Д. Деніелс, Чі. Х. Радеба. Міжнародний бізнес. Зовнішнє середовище і ділові операції. - М., 1994. - 748с.

3.Кірєєв А.П. Міжнародна економіка. 4.1. -М., 1997, -416з;-Ч. II. М., 1999.

4.Міжнародний менеджмент: Підручник для вузів / Під ред. С.Е.Пивоварова, Д.И.Баркана й ін. - С.-Петербург, 2000. - 624с.