Поняття міжнародного менеджменту,

Управлінський процес міжнародної компанії нерозривно зв'язаний з інтернаціоналізацією її виробничої діяльності. Необхідність інтернаціоналізації усіх форм діяльності міжнародної компанії (у тому числі й управлінської) зв'язана з конкуренцією як на внутрішньому, так і на світовому ринках. У процесі інтернаціоналізації виробництва визначаються три діалектично зв'язані характеристики взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин: матеріально-технічна основа усуспільнення виробництва, його соціально-економічні форми й організаційна структура.Суб'єктами процесу інтернаціоналізації виробництва виступають всі елементи виробничих відносин, у першу чергу, безпосередні виробники і їх промислове і комерційне угруповання.

В основі міжнародного менеджменту лежить самостійна господарська міжнародна діяльність підприємців - фізичних і юридичних осіб. Міжнародне підприємництво - це особливий вид діяльності поза межами національних границь, її транснаціоналізація.

Форми міжнародного підприємництва дуже різноманітні. Вони включають створення дочірніх фірм і філій за рубежем, спільних підприємств із фірмами інших країн, змішаних компаній за участю місцевої державних і частки капіталу. У свою чергу, кожна з форм може базуватися як на одноособовій, так і на спільній власності в області капіталу, засобів виробництва чи технології, або на всіх цих компонентах у різних сполученнях.

2. Види і функції міжнародного менеджменту

Сучасні організації, зв'язані з тими чи іншими процесами, які протікають усередині них, використовують наступні види міжнародного менеджменту.

По-перше, організаційне управління, об'єктом якого є процеси створення міжнародної компанії, формування структури і системи керування нею, механізм реалізації управлінських функцій і т.п. З розширенням закордонних операцій перед міжнародною компанією встає задача адаптації організаційного управління до середовища, що змінюється, для більш ефективного пристосування діяльності закордонних філій до цілей корпорації. Виникаюча при цьому організаційна структура буде результатом взаємодії ряду факторів, у тому числі місця розташування і типу закордонних підприємств, їх впливу на загальну ефективність роботи корпорації, характеру активів, які використовуються для ведення бізнесу поза країною базування, і перспектив досягнення цілей міжнародної діяльності і загальних цілей корпорації в часі. У результаті складаються необхідні умови нормального функціонування корпорації й успішного рішення задач, які стоять перед нею. Хоча самі ці рішення є вже об'єктом перспективного чи поточного управління.

По-друге, управління виробництвом, яке спрямовано на вибір основних параметрів технологічного процесу.

У міжнародній практиці використовується системний підхід в управлінні виробництвом, що припускає всебічний облік специфічних характеристик відповідного об'єкту, які визначають його структуру, а, отже, і організацію.

Організація і керування виробництвом складаються в проектуванні і забезпеченні функціонування систем. Вони включають:

• установлення характеру взаємозв'язку елементів системи (підсистеми) і каналів, по яких здійснюються зв'язки в межах системи;

• створення умов погодженого розвитку елементів системи і досягнення тих цілей, для реалізації яких вона призначена;

• створення механізму, що забезпечує це узгодження;

• організаційна побудова органів управління, розробка методів і прийомів керування системою.

По-третє, керування науково-технічною діяльністю, що відбиває особливості процесу інтеграції науки і виробництва, все більшу орієнтацію досліджень і розробок на ринкові потреби, посилення впливу ринкових потреб, посилення впливу ринкових факторів на визначення стратегічних позицій корпорації. У сучасних умовах одержали розвиток інтегровані системи керування процесом інновації, що виділилися з загальної системи управління виробництвом і випуском традиційної продукції.

По-четверте, управління маркетингом, що містить альтернативні підходи до оцінки потенціалу ринку в різних країнах, а також до добору товарної маси, ціноутворенню і сприянню продажам, установленню торгової марки і стратегій збуту, характерних для міжнародного маркетингу.