Словник менеджера
Неформальні організації (групи) - колективи, що створюються не з волі керівника. Вони є могутньою силою, яка за певних умов може стати домінуючою в організації і зводити всі зусилля керівника нанівець.
Організації - соціотехнічні системи, які складаються Із п'яти основних елементів: структури, завдань, технології, людей, цілей.
Організації неформальні - групи, які виникають спонтанно, але їхні члени вступають у взаємовідносини досить часто.
Організація - група людей, діяльність якої свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей.
Організація — процес створення структури організації, яка дає можливість працівникам ефективно діяти разом для досягнення їхніх цілей.
Організація децентралізована - організація, в якій повноваження розподілені за нижчими рівнями управління.
Організація матрична - організація, в якій члени групи підпорядковуються як керівнику проекту, так і керівникам функціональних відділів, в яких вони працюють.
Організація неформальна - спонтанно створені групи людей, які постійно взаємодіють для досягнення певних цілей.
Організація проектна - тимчасова структура, яка створюється для вирішення конкретного завдання.
Організація централізована — така, в якій керівництво вищої ланки залишає за собою більшу частину повноважень необхідних для прийняття найважливіших рішень.
Підприємець - людина, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства або із розробкою ідеї виробництва нової продукції чи надання нового виду послуг, які пропонуються споживачеві.
Повноваження з обов'язковими погодженнями - рішення (дії) керівника нижчої ланки, які мають погоджуватися з апаратом.
Повноваження лінійні - ті, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих.
Повноваження паралельні: вище керівництво розширює повноваження апарату, надаючи йому право відхилення рішень лінійного керівника.
Повноваження - обмежене право використовувати ресурси організації і направляти зусилля окремих працівників на виконання поставлених завдань.
Повноваження рекомендаційні: лінійний керівник звертається до консультативного апарату, але не зобов'язаний діяти так, як йому рекомендують.
Повноваження функціональні—надання можливості апарату як запропонувати, так і заборонити певну дію лінійного керівника в межах своєї компетенції.
Показник результативності - конкретний критерій оцінки діяльності в процесі контролю за певний період часу.Політика—загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнути поставлені цілі.
Правило-точно визначає, як потрібно діяти в конкретній ситуації.
Прийняття рішень - інтегральна частина управління організацією будь-якого роду. Вміння приймати оптимальні рішення найвиразніше відрізняє менеджера від не менеджера, ефективно працюючого менеджера від неефективно працюючого колеги.