Шляхи та засоби покращення управління акціонерним товариством

Основними джерелами цілої низки існуючих проблем у корпоративному секторі економіки України залишаються недосконалість корпоративного управління, законодавча незахищеність прав акціонерів і формальність існуючих механізмів захисту таких прав (зокрема, через недосконалу судову систему), відсутність надійних механізмів реєстрації та переходу права власності, невідповідність практики корпоративного управління міжнародним та вітчизняним стандартам, нормам, принципам, низький рівень корпоративної культури, і, як наслідок, культури взаємодії між корпорацією та її власниками, і врешті-решт суспільством.

З точки зору перспектив зростання важливості ролі, яку мають відігравати акціонерні товариства у соціально-економічному розвитку держави, зокрема, через забезпечення зростання добробуту своїх акціонерів, до числа яких відноситься майже четвертина дорослого населення нашої держави, найбільш проблемними є питаннями, пов’язані із захистом прав та законних інтересів дрібних акціонерів. Тому, нагально потребують вирішення питання:

•забезпечення обов’язкового представництва у спостережних радах АТ дрібних акціонерів;

•дотримання переважних прав акціонерів (на виплату дивідендів, участь в роботі органів управління АТ, отримання повної інформації про АТ;

• права на незгоду і викуп належних їм акцій);

•оптимізації розподілу компетенції між органами управління АТ з метою забезпечення належного контролю за діяльністю виконавчого органу АТ та незалежності контрольних органів (комісій, аудиторів);

•віднесення в усіх АТ до повноважень спостережної ради питання погодження укладання виконавчим органом угод на значні суми;• захисту прав акціонерів у процесі провадження справи про банкрутство.

Зазначений вище перелік не вичерпує у повній мірі всю глибину проблем, які роками накопичувалися в акціонерних товариствах України. Однак, реальне вирішення проблемних питань у сфері корпоративного управління, насамперед, потребує свого законодавчого врегулювання. Водночас, багато спірних і не врегульованих чинним законодавством питань можуть бути врегульовані внутрішніми нормативними документами АТ, вдосконаленню змісту яких у більшості АТ не приділяється належної уваги. Ініціювати ці питання на рівні АТ має спостережна рада, але у нашій країні, на жаль, важливою проблемою на сьогодні залишається взагалі низький ступінь активності діяльності більшості спостережних рад, їх незалучення до вирішення більшості актуальних питань у діяльності АТ.

Отже, на мою думку, реалізувавши на практиці наступний комплекс шляхів та заходів можна покращити управління АТ :

•прийняття внутрішнього корпоративного кодексу поведінки, затвердження та оприлюднення специфічних цінностей компанії стосовно клієнтів, персоналу, акціонерів;

•побудова системи стратегічного моніторингу середовища АТ;

•розробка системи стратегій, належне управління «стратегічним набором» АТ на основі впровадження системи стратегічного планування;

•вдосконалення організаційно-управлінських аспектів взаємодії між органами управління АТ;

• побудова ефективної системи корпоративного контролю;

•прийняття вищими органами управління АТ конкретних довгострокових та щорічних цільових програм, стратегічного бюджету та оціночних показників діяльності виконавчих органів (якісних, кількісних, результативності та ефективності);

•створення ефективної системи розкриття інформації в АТ;

•забезпечення високого ступеню фінансової та нефінансової заінтересованості топ-менеджерів компаній у дотриманні встановлених законодавством та нормами корпоративної етики правил ведення дорученого їм бізнесу та у досягненні встановлених цільових показників;