Шляхи та засоби покращення управління акціонерним товариством

•реалізації акціонерами прав власності на набуті акції;

• придбання акцій у власність; реєстрації (обліку) прав власності на акції;

• допуску акціонера до управління товариством;

•нарахування та одержання дивідендів;

• одержання інформації; виконання рішень вищого та контрольного органів акціонерного товариства;

•перевищення органами управління їх повноважень тощо.

З вищесказаного можна зробити висновок, що корпоративні конфлікти справляють негативний вплив не лише на діяльність акціонерного товариства, а й на ефективність роботи інституційних інвесторів, що виражають інтереси своїх вкладників. Обсяг пропозиції на ринку акцій є досить низьким, у вільному обігу перебувають цінні папери емітентів із низькою капіталізацією. Основною причиною такої ситуації є постійні суперечки, що виникають в акціонерних товариствах. Судова практика розгляду корпоративних конфліктів є недосконалою. З одного питання різні суди часто-густо приймають протилежні рішення. Значно покращити стан справ здатне нове корпоративне законодавство й піднесення культури корпоративного управління.

Також наявність в акціонерному товаристві конфліктів негативно впливає на його ринкову вартість. Цікаво, що через незламну позицію директорів багатьох підприємств, які вважають себе їх повноправними господарями, вітчизняні АТ не перейшли у власність іноземних інвесторів. При цьому в Україні вже сформувався прошарок капіталовкладників, які здатні інвестувати свої кошти в АТ і цивілізовано вирішувати проблемні питання. Головне завдання на сьогодні полягає у зменшенні впливу менеджменту АТ та підвищенні статусу акціонерів.

Шляхи подолання проблеми конфліктів в управлінні акціонерного товариство є:

•більш повне та регулярне (раз на квартал) інформування акціонерів про фінансову діяльність товариства;

•закріплення на законодавчому рівні пропорційного представництва акціонерів у спостережній раді, зокрема можливості для акціонерів, що володіють 10% акцій, мати одне місце у цьому органі;

•наявність у спостережній раді певної кількості незалежних директорів;

•введення нового фінансового інструменту на зразок деривативу під назвою «права на акції», який би давав право на участь у вторинній емісії акцій і вільно торгувався на фондовому ринку;

•публічне визнання акціонерних товариств, які впроваджують найкращу практику корпоративного управління.

Висновок.

Ефективне корпоративне управління стає вирішальним фактором успішної роботи компаній в умовах ринку. Для багатьох компаній, фінансових інститутів, бірж і урядів ця вимога ринку є на сьогодні ключовою. Без ефективної системи, що визначає взаємини ради директорів, виконавчого органу та акціонерів, розвиток українських компаній та економіки в цілому буде постійно стримуватися нестачею капіталу.

У майбутньому, вітчизняні ринки капіталу повинні забезпечувати зростання економіки країни. Розвиток стабільного, ліквідного та потужного вітчизняного ринку - необхідна умова для ефективного використання ресурсів країни і, отже, розвитку здорової ринкової економіки. А це багато в чому буде залежати від ефективності корпоративного управління, що може підвищити рівень довіри вітчизняних та іноземних інвесторів.