Оборотний капітал та поточні фінансові потреби підприємства

ЛIТЕРАТУРА

1. Конституція України.—К., 1996.

2. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України.— 1991—№20.

3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14.

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49.

5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом». 784-ХІУ від 30.06.1999.

6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» // Урядовий кур'єр. — 1994. — № 31—32.

7. Закон України «Про банки й банківську діяльність» // Урядовий кур'єр від 17.01.2001.

8. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991.

9. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. — 1996.— №12.

10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом — М.: Финансы и статистика, 1995.Активи підприємства поділяються на основні (фіксовані, постійні — земля, будинки, споруди, устаткування, нематеріальні активи та ін. основні засоби і вкладення) і оборотні (поточні, тобто всі інші активи балансу). Основні активи важкореалізовані в тому розумінні, що можуть знадобитися значний час, чималі турботи і навіть додаткові витрати для реалізації цих активів у разі потреби. У свою чергу, оборотні активи поділяються, у залежності від здатності більш-менш легко конвертуватися у гроші, на повільнореалізовані (запаси готової продукції, сировини і матеріалів), швидкореалізовані (дебіторська заборгованість, засоби на депозитах) і найбільш ліквідні (кошти і короткострокові ринкові цінні папери). Далі, основні активи і та частина оборотних активів, що знаходиться протягом досить тривалого періоду на незмінному рівні, не залежачи від сезонних та інших коливань, у сумі складають стабільні активи. Інші ж активи можуть бути названі нестабільними.

Пасиви підрозділяються на власні і позикові. Власні засоби і довгострокові кредити і позики поєднуються в постійні пасиви, короткострокові кредити і позики, кредиторська заборгованість і та частина довгострокових кредитів і позик, термін погашення якої настає в даному періоді, складають у сумі короткострокові (поточні) пасиви.

Тісно взаємозалежні і взаємообумовлені завдання комплексного оперативного керування поточними активами і поточними пасивами підприємства зводяться до:

1) перетворення поточних фінансових потреб підприємства у від’ємні значення;

2) прискорення оборотності оборотних коштів підприємства;

3) вибору найбільш придатного для підприємства типу політики комплексного оперативного керування поточними активами і поточними пасивами, керування «працюючим капіталом».

У процесі експлуатації інвестицій, тобто в поточній господарській діяльності підприємство випробує короткострокові потреби в коштах: необхідно закуповувати сировину, оплачувати паливо, формувати запаси, надавати відстрочки платежу покупцям і т.д.

Різниця між поточними активами і поточними пасивами являє собою чистий оборотний капітал підприємства. Його ще називають працюючим робочим капіталом, а в традиційній термінології — власними оборотними коштами. Помітимо, що чистий оборотний капітал можна з однаковим успіхом підраховувати по балансу двома способами: «знизу» і «зверху». Виконуючи ці операції, визначаємо величину оборотних активів підприємства, що формуються за рахунок власних коштів і довгострокових запозичень (рис.5.1).