Портфель проектів, аналіз попиту на інновації

Інноваційний портфель може складатися з різноманітних про¬ектів: великих і дрібних; близьких до завершення і таких, що по¬чинаються. Однак кожний проект вимагає виділення ресурсів за¬лежно від його особливостей (складності, трудомісткості й т. п.).

Портфель повинен мати означені контури, бути стабільним, щоб робоча програма могла здійснюватися рівномірно. Кількість проектів, що знаходяться в портфелі в конкретний період часу, залежить від розмірів проектів, що вимірюється загальним обся¬гом ресурсів, необхідних для розробки, і витратами на реалізацію одного проекту.

Якщо, наприклад, на проведення досліджень і розробок виді¬лено 4000 у. о., а витрати на реалізацію одного проекту склада¬ють 2000 у. о., то до портфеля можна включити два проекти.

Таким чином, число проектів у портфелі (п) визначається на¬ступним співвідношенням:

Менеджеру необхідно вирішити, якою кількістю проектів він може одночасно керувати, якщо

• сконцентрує зусилля на декількох проектах;

• розподілить наявні ресурси на більше число проектів.

Портфель, що складається в основному з великих проектів, більш ризикований у порівнянні з портфелем, де ресурси розпо¬ділені між невеликими проектами.

Перевага невеликих проектів у тому, що вони краще адапту¬ються відповідно до наявних ресурсів. Великий проект вимагає великого обсягу дефіцитних ресурсів.

Однак невеликі проекти, як правило, реалізуються в нових продуктах, що мають скромний потенціал з обсягу продаж. Портфель невеликих проектів мо¬же привести до рівномірного .потоку нововведень, більша частина з яких має обмежений ринковий потенціал, що небажано з позицій номенклатури продукції, сформованої відділами маркетингу.

2. Сутність попиту і способи його відображення

Попит відбиває обсяг продукції, що споживач хоче й у змозі придбати за якусь з можливих цін протягом певного часу на кон¬кретному ринку. З цього визначення видні основні напрямки ана¬лізу попиту. Це:

• обсяг попиту;

• наявність потенційних покупців;

• потреба в товарі;

• можливість придбання товару;

• ціна пропонованої продукції;

• час реалізації (пропозиції для реалізації) продукції на ринку;

• напрямки, ринки збуту продукції.Оскільки умови роботи російських інноваторів найбільш адаптовані до українського середовища, доцільно розглянути методику й організацію процесу визначення попиту на інноваційну продукцію саме російських дослідників. Досить детально — і методично і організаційно — визначення попиту на інноваційну продукцію розглядається Ільєнковою. За Ільєнковою, попит можна представити одним із трьох способів: