Моделі процесу прийняття управлінських рішень на промисловому підприємстві (на прикладі хлібокомбінату)

У менеджменті поняття "проблема" використовується для позначення розриву між бажаним станом (насамперед цілями) тієї або іншої організації і її фактичним станом . А саме рішення проблеми розглядається як засіб подолання такого розриву, вибір одного з багатьох об'єктивно існуючих курсів дій (альтернатив), що дозволяють перейти від стану , що спостерігається, до бажаного.Відповідальність за прийняття важливих рішень - важкий моральний тягар, що особливо яскраво виявляється на вищих рівнях керування . Однак керівники будь-якого рангу мають справу з власністю, що належить іншим людям, і через неї впливають на їхнє життя. Якщо керівник вирішує звільнити підлеглого , останній може сильно постраждати. Якщо поганого працівника не зупинити, може постраждати організація, що негативно позначиться на її власниках і всіх співробітниках. Тому керівник, як правило, не може приймати непродуманих рішень .

На даному підприємстві (АТ „Коломийський хлібокомбінат”) управлінські рішення директор приймає самостійно або на зборах, нарадах де присутні менеджери, головний бухгалтер та керівники відповідних відділів підприємства. Рішення приймається після всезагального обговорення .

Управлінські рішення можна класифікувати за такими ознаками:

1)За сферою охоплення чи масштабом можливих наслідків:

- загальні (прямо чи опосередковано стосуються цієї організації);

- часткові(торкаються лише деяких структурних підрозділів, певних відділів та служб).

2)За тривалістю дії:

- перспективні, стратегічні(їх наслідки виявляються згодом, у майбутньому);

-поточні, оперативні(спроможні активно та негайно вплинути на розвиток ситуації).

3)За рівнем прийняття:

- на вищому рівні;

- на середньому рівні;

- на нижчому рівні;

4)За характером розв’язуваних завдань:

- програмовані (це чіткий набір послідовних кроків, що сприяють вирішенню проблеми);

- не програмовані (передбачають слабку структуру, що зумовлена браком інформації та відсутністю цілей або завдань);

- компромісні (нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті);

5)За способами прийняття:

- одноособові(приймаються менеджерами всіх рівнів);

- колегіальні (розробляє та пропонує група фахівців, а ухвалює відповідальний менеджер чи кілька адміністраторів);

- колективні (приймаються загальними зборами на основі більшості голосів).