Поняття та основа класифікації методів управління, організаційні структури управління підприємствами, вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

Використання матричної організаційної структури управління є виправданим на підприємствах, що об'єднують велику кількість виробництв із коротким життєвим циклом продукції, і здебільшо¬го тільки за умови високодинамічного ринкового середовища.

Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

Система державного управління суб’єктами господарювання

Окрім внутрішніх органів управління підприєм¬ствами та організаціями, існують вищі органи за¬гальнодержавного управління всіма суб'єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.

Чинну в Україні систему загальнодержавного управління підприєм¬ствами, організаціями та іншими первинними ланками (утворення¬ми) національної економіки показано на рис. 3.6.

Президент України як глава держави в рамках повноважень, ви¬значених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності су¬спільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з поса¬довими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регі¬они (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Пре¬зидента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ла¬нок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, аген¬тства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких вхо¬дять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарю¬вання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші цен¬тральні відомства.

Основними складовими елементами чинної системи загально¬державного управління сферою економіки служать галузеві та функ¬ціональні міністерства.Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступ¬ників (здебільшого один з них є першим).

До складу органів управління міністерства входять департамен¬ти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організа¬ціями) з певних питань у межах своєї компетенції.

Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої е міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, тех¬нічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансо¬вий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, цент¬ральна бухгалтерія тощо.

Організація та взаємодія центральних органів виконавчої влади

Виробничо-господарську та іншу діяльність ок¬ремих підприємств (організацій) чи їхніх інтег¬раційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші цент¬ральні органи виконавчої влади. Існує відповідна схема органі¬зації та взаємодії центральних органів виконавчої влади. Пере¬довсім назвемо міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

• Міністерство аграрної політики України;

• Міністерство внутрішніх справ України;