Поняття та основа класифікації методів управління, організаційні структури управління підприємствами, вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

3.Організаційні методи управління базуються на мотивах ! примусового характеру, їхнє існування й практичне засто¬сування зумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й роз¬порядчі.

Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень І відповідаль¬ності певним категоріям працівників фірми, визначенні орієн¬тирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям. Розпорядчі методи управління охоп¬люють поточну (оперативну) організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств (організацій). Вони пе¬редбачають визначення конкретних завдань для виконавців, роз¬поділ цих завдань між ними, контроль виконання, проведення на¬рад з питань поточної діяльності фірми (підприємства, організації).

Професійно вміле застосування економічних, соціально-психо¬логічних та організаційних методів управління здебільшого забез¬печує достатньо ефективне господарювання.

Організаційні структури управління підприємствами

Загальна характеристика організаційної структури управлінняЗгідно з виробничою й загальною структурою підприємства (організації) формуються конкретні органи управління ним (нею). Водночас поділ праці у сфері управління зумовлює групування одно¬рідних за функціями робіт і зосередження таких робіт у підрозділах апарату управління.

Це означає, що управлінський персонал підприємства (організації) поділяється на лінійний та функціональний (штабний, апаратний).

Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробниц¬твом (діяльністю фірми). Функціональний же персонал допомагає лінійним керівникам виконувати функції управління своїми підрозді¬лами (службами, відділами). При цьому між лінійними керівниками та посадовими особами апарату управління виникають певні орга¬нізаційні відносини. Сукупність лінійних та апаратних органів управ¬ління і відносини між ними утворюють систему управління фірмою.

Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом гос¬подарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

В організаційній структурі управління тим чи тим суб'єктом гос¬подарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елемен¬тами. Зв'язки названих елементів системи управління поділяють¬ся на лінійні, функціональні та міжфункціональні.

Лінійні зв'язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор—начальник цеху—майстер). Ці зв'язки з'являються там, де одного керівника підпорядковано іншому.

Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування (начальник цеху—на¬чальник планово-економічного відділу).

Міжфункціональні зв'язки мають місце між підрозділами того самого рівня управління (начальник цеху—начальник це¬ху, начальник служби маркетингу—начальник конструкторсько¬го відділу). Характер зв'язків визначає відповідний тип організа¬ційної структури управління суб'єктом господарювання.

Типи організаційних структур управління

У практиці господарювання можуть застосовува¬тися кілька типів організаційних структур залеж¬но від масштабів діяльності, виробничо-техноло¬гічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності підприємства (фірми).

1.Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні вза¬ємодії (рис. 3.3, а). За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурно¬му підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, на¬дійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококвалі¬фікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й по¬точні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).