Теоретико-методологічні аспекти теорії ухвалення рішень у контексті соціальної кібернетики

• зазначений вище постулат змушує керівника не лише вибирати засоби впливу та засоби контролю, а й розглядати варіанти

рішень з боку їх практичного впровадження при конкретних обставинах і наслідках реалізації (оптимальність рішення).

2. Далі аспект організаційно-управлінський (тектологічний). Розглянемо постулати тектології щодо організації управлінських рішень:

• рішення в управлінні носить організуючий характер;

• рішення повинне враховувати організацію його виконання. Тобто водночас з чисто технічними завданнями керівник вирішує й

організаційні.

3. При формуванні управлінського рішення слід враховувати положення теорії ймовірності:

• рішення в управлінні приймаються в умовах дії фактора часу;

• неврахування вимог часу може призвести до припинення зворотного зв'язку в управлінні;

• фактор часу є одним із визначених при організації праці в процесах ухвалення управлінських рішень;

• з фактором часу пов'язані вимоги оперативного проходження інформації, швидкості її опрацювання.

4. Базуючись на постулатах теорії варіативності, можна зазначити, що рішення в управлінні ухвалюються з певним ступенем ризику.Тобто фактор часу та фактор ризику при ухваленні управлінських рішень перебувають у постійній діалектичній суперечності. Спрямованість керівника до ухвалення рішення з меншим ступенем ризику призводить до збільшення витрат часу на його підготовку. Виникає ризик несвоєчасного ухвалення ефективного управлінського рішення. Особливо це впливає на вибір варіанта рішення. За певних обставин часу, з метою зменшення ентропії (невизначеності), якщо можливо, слід здійснювати резервування часу перед реалізацією рішення його варіативну експериментальну перевірку на рівні абстрактного моделювання. Зазначений захід є важливим чинником для ухвалення рішень, які мають характер стратегічних і тактичних. Щодо оперативних рішень, у більшості випадків вони ухвалюються на засадах евристики.

Ризик в ухваленні оперативного управлінського рішення визначається трьома головними чинниками, сформованими на засадах евристики:

• обмеженістю часу на підготовку та ухвалення управлінського рішення;

• недостатністю інформації;

• недостатністю повноти з'ясування проблеми.

Емпірично визначено, що неповнота з'ясування проблеми (її ентропія) найчастіше пов'язана з недостатністю часу для повного збору та опрацювання інформації. В історичному аспекті можна зазначити, що в усі часи цей фактор висить дамокловим мечем над всіма керівниками незалежно від рівня ієрархії управління соціальними системами. Компенсатором його є знання, досвід, інтелектуальний потенціал і, звичайно, такі ненаукові явища, як натхнення, пророцтво, фортуна, удача, талан. Зазначені поняття — це категорії мистецтва ухвалення управлінських рішень, про які не слід забувати при формуванні науки — теорії рішень.

Ці попередні міркування загальнотеоретичного характеру підводять нас до потреби розглянути ті передумови, які дають змогу дослідити питання про теоретико-практичну діяльність використання нових інформаційних технологій у процесі підготовки і ухвалення управлінських рішень.

Передусім маються на увазі проблеми інформаційного забезпечення процесу ухвалення управлінських рішень як найважливішої передумови ефективності автоматизації інформаційно-аналітичної потреби управління.