Флотація на фондовому ринку

На міжнародних ринках капіталу, задача розподілення лежить взагалі на всіх будинках цінних паперів, які входять в синдикат. Кожен може відповідати за продаж акцій в різних частинах світу. В широкому розумінні, існує три способи продажу акцій емісії:

-реклама випуску і організація андеррайтингу (чи випуск з великою знижкою для уникнення андеррайтингу);

-розміщення емісії серед інстуційних інвесторів за фіксованою ціною;

-через процес book – buildinq.

Андеррайтером може бути будинок цінних паперів чи інвестиційний банк, а суб-андеррайтером може бути будинок цінних паперів, інвестиційний банк чи любий інший інституційний інвестор.

Якщо емісія підписана, компанія може бути впевнена в отримані капіталу, на який вона розраховувала, влаштовуючи флотацію. Андеррайтери знімають з емісії ризик бути не підписаною до кінця , але за рахунок емітента. Організатор флотації компанії може підписатись на велику частину емісії сам, але також може залучити суб-підпписників. Якщо випуск проходить з успіхом, андеррайтер повинен купити акції і взяти свою комісію за підписку. Якщо випуск не вдається і всі акції розібрані, андеррайтери заберуть свою частину підписаних акцій за встановленою раніше ціною і попробують їх продавати на вторинному ринку, можливо навіть з збитками. Після того, як андеррайтер погодився підписатися на всю емісію, він в звичайних випадках проводить суб-андеррайтинг емісії, залучаючи в підписку інші організації за менше комісійні. Наприклад, якщо компанія планує новий випуск акцій, весь випуск може бути підписаний організатором флотації будинком цінних паперів за комісійне винагородження в розмірі в 1,5 %. Будинок цінних паперів, після цього може залучити ще суб-андеррайтерів, кожен з яких погоджується підписатися на частину акцій випуску за винагородження в розмірі 1,25 % комісійних. Не завжди необхідно підписуватися на випуск, ї взагалі андеррайтинг не примусовий. Рішення про підписку залежить від того, наскільки успішним буде випуск на думку керівників (і їх консультантів). Як правило, великий ризик пов’язаний з великою емісією. Таким чином, більш звичайним ділом являється підписка на публічні пропозиції на продаж. Наприклад, - не потрібно організовувати підписку на розміщення, якщо купівля акцій були обговорені на ранніх стадіях емісії, пропозиції на продаж через тендер потрібно підписати тільки в тому випадку, якщо очікується недостача попиту, навіть за мінімальною ціною. Як альтернативу підписці, компанія може випускати свої акції з більшою знижкою, що означає, за ціною набагато нижчою поточної ринкової ціни. Однак надання більших знижок не популярне і не використовується широко.Для міжнародних емісії найбільш частіше використовується метод "створення списків". Це процес складання списку інвесторів, які готові купувати акції в майбутній емісії за ціною, якій вони віддають перевагу. Будинки цінних паперів або інвестиційні банки звертаються до обраних інвесторів і запрошують їх підписатися на частину акцій за визначеною ціною, або запитують на яку б ціну вони підписались. В залежності від відповідей інвестиційних організацій складається "Список" потенціальних інвесторів, а ціна випуску може бути визначена на основі відповідей. Акції можуть бути розділенні між інвесторами згідно вибраної ними кількості і ціни. В результаті використання методу "складання списків" може бути встановлена ціна випуску акцій, яка найбільш підходить, а також довгострокові інвестори можуть отримати перевагу перед тими, хто реалізує свої акції в недалекому майбутньому.

3.4. Основні світові ринки акцій .

Для розвитку і вдосконалення процесу флотації дуже велику роль відіграє знання світових ринків акцій. Саме на цих ринках в теперішній час проходить найбільша кількість флотації.

Ринки США.

Вони являються дуже важливим джерелом капіталу не тільки для американських компаній, але й для великої кількості нерезидентів США. Хоча інвестори США купують акції поза країною, набагато більший покупний потенціал зберігається в середині США. Нерезиденти США можуть залучити капітал в Об’єднаних Штатах шляхом випуску зареєстрованих цінних паперів на вказаному ринку акцій, або шляхом випуску незареєстрованих цінних папері на ринку приватного розміщення. Комісія по цінним паперам і їх обігу відкрила приватний ринок розміщення для нерезидентів в 1990 році, вводяч "Правило ММА". До найбільш великих фондових ринків в США відносяться Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE) і NASDAQ (система автоматичної котировки Національної асоціації дилерів по цінним паперам). Нью-Йоркська фондова біржа - це самий великий ринок акцій в світі. NASDAQ відкрилась в 1971 році і зараз являється другим за розміром ринком акцій в США. Ринок саморегулюється учасниками, але підпорядковується законом і правилами про цінні папери в США. Для отримання лістингу на NASDAQ випуск повинен бути зареєстрований SEC, а компанія повинна відповідати стандартам NASDAQ.